ЗЕМЛЯ ОБІТОВАНА УКРАЇНЦІВ.

 

21 століття від Різдва Христового,наш час і час пошуку істини.Час коли людські цінності, наче дорогоцінне каміння, шукають свою нішу в буремній історії людства.Це стосується України і українців.-Слава Ісусу Христу!- Слава навіки, Богу!Так привітались між собою два мешканці Галичини, Василь та  Микола,що були закадичними друзями вже багато років, хоча мешкали в різних містах. Василь з своєю сім»єю проживав у Львові,а Микола з своєю в Самборі,але єднало їх правниче ремесло,адже Василь був прокурором в Києві,а Микола начальником слідства міліції в Самборі.Вже в лету канув Радянський Союз давно і не було такого, що  твоє слово,неласкаве в адресу комуністів, могло завестити аж в кінець географії Союзу,на Чукотку,Магадан чи Сахалін.Цим пояснювалося вільне вико ристання вітання істинних галичан,з Ісусом Христом,Миколою та Василем,що були братами і виростали разом  в одній побожній галицькій сім»ї.Майже однолітки, брати почали свою розмову про стан в державі,які новини чувати на владному олімпі Києва,як взагалі життя,в тому числі і сімейне. Дві голубки воркували між собою,а це були дру жини їхні,звали яких Зоряна та Руслана про свої жіночі справи,причому пова жно так,з гідністю,адже не чиїсь просто жінки,а прокурора та начальника слідства, а Зоряна мала ще й вищу юридичну освіту і працювала за фахом. Василь  за звичкою спитав у Миколи як там тесть,почув у відпо відь,що в тестя все добре,адвокатує він і має багато справ,та і має він в кого спитатись по актуальних питаннях,адже тесть був начальником слідства цього ж району багато років і мав великий досвід слідчої, адвокатської роботи. Батько братів,закликав своїх сватів,синів з сім»ями до столу,що аж вгинався від щедрот господаря та його дружини Орисі,яка так смачно готувала,що можна було забутись і проковтнути свої ж пальці.Господар оселі надзвичайно гостеприїмним був і здавалось,що зараз цілий гусь з тареля здійметься і полетить,але так сталось,що Ярослав відлетів у рай скоріше і його не має з нами вже біль ше року. Скільки себе пам»ятаю і наші застілля,так було заведено в їхній сім»ї,що перед тим як сідати до столу, господар гостини,просив всіх присутніх змовити «пацір» і сідати до столу. Всі гості підводились і разом з паном Ярославом,  промовляли молитви,хто які знав,хто про себе,хто вголос і після молитов на запрошування господаря сідали до столу,а господар першим наливав  своїм гостям  хорошої горілки чи коньяку,чи віскі.  Жва вий від природи розум свата підхоплював цікаву розмову і вона набирала іншого відтінку-барви,але не втрачала своєї основної лінії.Був в гостях і батько Руслани, Ярослав,який поважно як личить начальнику,сидів на своєму кріслі за столом і вжи вав тільки мінеральну воду через стан свого здоров»я. Чудовою людиною був пан Ярослав, ввічливою, толерантною,мудрою,але Господь Бог,забрав його до себе в райські сади,навіть раніше за  мого свата Ярослава.Обидва мали ймення Ярослав. Тему,про могутність і древність нашого українського народу,почав я,тесть Миколи, що понад все любить Україну,а сусідів мадярів,поляків чи москалів з румунами вважав і вважає окупантами  нашого козацького народу, а 5 колону-ворогами українців Тембр розмови зростав і в світлиці чувся міцний чоловічий дух,що поси лювався випитим спирним.Василь з  Генеральної прокурату ри України,а це був час після Перемоги революції Гідності,говорив,що не дуже вірив, що бойки, настільки розумні і відважні та проголосують за П.Порошенка як президента, адже варяг В. Янукович вже був в Ростові і звідти закликав  В.Путіна ввести  російські  війська і його підтримала Дума.Які тільки випробування на долю українців випадали,які негаразди були в нашій історії, але народ наш не пропав,а вистояв і навіть зберіг свою душу-свою древню  українську мову,зберіг стародавні звичаї,яких не мали і не мають росіяни,окупанти частини районів Донецької та Луганської областей . ......Говорячи про звичаї,я маю на увазі те,що москалі взагалі не мали і не мають колядок,а це говорить про одне, молоді вони,адже тільки в 1721 р назвав їх росія нами їх перший імператор Петро-1,що  сам себе возвеличив з царя до  імпера тора після приєднання України.Самозванець,а не імператор він. А до цього світ знав росіян як московитів.Якщо порівняти українські-русинські колядки з московитським фольклором,то зразу кидається в око,що коляди дохристиян ські властиві нам русам-українцям споконвіків, а москалі їх ніколи не мали і не мають і вже не матимуть.Є древні традиції в українського  народу,тому маємо древню культуру. А немає звичаїв і  традицій  у Росії, то й немає в моска лів культури.Росіяни-це народ раб,що виконує волю свого «господина» бездумно,а їх господарем завжди був або князь або цар чи імператор,або генсек чи президент. За це Росія платила страшну данину долі і ними були криваві повстання  німих рабів,національних меншин і «великоросів» такі як повстання С.Разіна чи Є.Пугачо ва,або жовтневий переворот»-революція» В.Леніна і партії більшовиків та понад 70-літнє рабство поневолених народів в складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік.Пригадаймо наскільки підступною і хитрою була політика  союзної ком партії  по Україні.Перед договором про створення СРСР були всі ці НЕПИ,дозволи на розвиток української культури і мови,а потім геноцид населення, штучні голодо мори,винищення мільйонів українців голодом,масовий канібалізм, і все тільки тому що куркулі були небезпекою для існування СРСР. Куркулі це найкращі господарі і самі працьовиті люди в українському селі. Було винищення розуму і цвіту нації в застінках ГУЛАГІВ,а це совість українців і її голова-інтеліген ція.Заслати голову українців в північні райони Сибіру, освоєння Казахстану ,Дале кого Сходу в до і післявоєнні часице треба мати розум?Чому перемагають на виборах нікчеми,а наше суспільство напівпаралізоване корупцією,а державою Україною керують  нащадки невігласів і нацменшини.? Не  той генофонд?              Не згадав я про  світові війни, а 2 світова почалась  не 22 червня 1941 року, а у вересні 1939 року, коли Німеччина разом з СРСР за договором Молотова-Рібентропа,поділили сфери впливу на східну Європу і московити окупували західну Україну,що була під Польщею та Балтійські  країни.Згадую свого діду ся Івана Васильовича,що перед своєю смертю,розповідав  як щиро та від душі бага то з нас галичан,вітали армію «визволительку» з сльозами на очах.Як братались українці зі сходу із західняками,навіть багато з росіян залишились на наших зем лях, одружились на українках, правда української мови так і не вивчили,та й наві що вчити мову окупованого населення,яке за дикунськими мірками,москаль підкорив. На думку «великоросів» підкорив це не обов»язково завоював застосову-  ючи силу,а часто навпаки,обманув,підступно ввійшовши в довіру,а потім через сво їх лакеїв (хахлів,малоросів) і етнічних росіян,що  були чужаками,домагався рабсь кої покори від аборигенів як презирливо автохтонів називали окупанти. Про царя Атлантиди Автохтона я розповім далі,а тут скажу,що означає це слово "народже ний землею» Дідусь мій був призваний в радянську армію, бо був членом КПЗУ,коли совіти ніби нас «звільнили» від поляків і розповідав мені,що навіть зброї не давали їм,а використовували як «гарматне м»ясо», адже «бандеровци они».Дідусь в одному із боїв заволодів карабіном мадяра і з ним довоював війну, звільняючи Прагу,столицю Чехії.            …                                                       .           Скільки українців загинуло у 2 світовій війні важко підрахувати,адже ніхто не рахував етнічність українців у війську Польському як і не підраховано точно кіль кість смертей зі сторони УПА в боротьбі з німцями та військами СРСР. Це число смертей українців жахливе,перевищує 14 млн у 2 світовій війні,це без геноциду 32-33 років,коли вимерло від голоду за орієнтовними даними,понад 10 млн українців,людей української національності включаючи Краснодарський край -Кубань.Це без даних голоду в Україні 46-47 років,не рахуючи голоду 19 22-1923 років.Нас нищили,а ми жили.Нас вбивали,а ми воскресали,нас перетво рювали на глухонімих істот, що мають всього боятись і заставляли говорити «мацковским язиком»,але не скорились ми і зберегли свою рідну мову,свої  древні традиції і не перетворились на алкоголіків як москалі.Все це я сказав Василю на його репліку, наскільки бойки відважні і розумно-патріотичні,при цьому нагадав йому,що бойки приймали найактивнішу участь в повстанні слов»ян короля Само слава і в розпаді  аварського каганату та заселенні Адріатики слов»янами Галичи ни-білими хорватами та бойками-пращурами сербів.Як би хто зараз не трактував по зицію сербів,щодо дружби з росіянами,правда в тому,що серби є нащадками галиц ьких бойків і так як вони знають родословну своїх родів,  нам треба в них  добре вчитись і брати їх безцінний досвід на озброєння.                  .                   Пригадую собі похорон дідуся,що був на багатьох керівних посадах в районі, серед них був завідуючим заготзерном,керуючим господарством міста і це йому дав партквиток.Він і забирав багато людського, навіть в час смерті комуніста.Похоро нити комуніста за релігійними звичаями нашого народу, було не можливо.Я вже був в Самборі і працював в міліції,коли дідусь покликав мене і сказав при моїй матері і бабусі,що хату  заповідає мені, бо я її разом з ним збудував і ще  комуніст як він. Правда я вже жив з Оксаною, своєю дружиною в Самборі,на посаді,в домі її батьків,тому я ввічливо,але відмовився від свого дому.Я знав,що до членства в КПЗУ,мій дідусь по матері,Іван Васильович,був дяком в сільській церкві і відмова священника відправити панахиду по померлій родичці,рідні якої не мали грошей в час її смерті,кардинально змінила  його світогляд і дідусь став  специфічним атеїс том та завжди говорив мені.«Вікторе,вір Богу,а священникам ні,бо вони грішні люди,такі як ми з тобою,а може ще і грішніші»Але в комуністичну партію РФ я поступив на острові Курильської гряди, Ітурупі,де працював в селищі Китове на рибозаводі після того як вступив до Далекосхідного державного університету на юридичний чи правничий факультет.                            .                                                    Перед вступом в компартію мав дуже довгу розмову на юрфаці,де мене переко нали,що партквиток відкриває всі двері і дає в руки кусок хорошого хліба з  маслом та ікрою,а його відсутність,закриває перед людиною в СРСР будь які двері.Правда і вступити в компартію було, ой як не легко.По приїзду на острів Ітуруп після своєї першої сесії,мав розмову з головою Курильського суду, родичем Іржені ним,який був фанатичним комуністом та ще ярим російським шовіністом і саме він переконав мене остаточно вступати в компартію РФ і я під його впливом написав заяву про вступ у лави партії,а не під впливом дідуся. При цьому загітував свого побратима О. Соколенка на такий вступ,а він бував у мене в Самборі з своєю дружи ною,мешкали вони в Казахстані,там він народився  здається в Усть- Каменегорсь ку.Чому здається, тому що це було давно,коли  він відвідав  Україну і після цього не тримали ми між собою зв»язку.Його батько з України з Чернігівської області і за командою комсомолу поїхав освоювати цілину Казахстану.                            .                Я дуже поважав Олега,він був мені  братом,а я не мав брата рідного,лише 2 сестри,тому ми побратались з ним на Ітурупі та  разом стали комуністами. Але цьому передувала ціла епопея з  перевіркою благонадійності моєї особи. На допомо гу мені прийшов мій дідусь,який зайшов в КДБ,але їхнім сексотом не був ніколи як і я,на відміну від багатьох міліціонерів.Через тисячі кілометрів прийшла відповідь з Самбірського РВ КДБ України на острів Ітуруп, про те, що я і моя сім»я благона дійна,і аж тоді на бюро  був я прийнятий кандитом в члени КПРС як і О. Соколен ко.Після цього,а ми два працювали в будівельній бригаді  рибзаводу,було велике застілля з членами нашої бригади і там мене та Соколенка,два з трьох братів Кубан ських-,Грязнових , намагались привітати.Вступ в компартію привітали не чим небудь,а вічно молодим м»ясом  собаки Шури,корейським делікатесом. Я від чував і Сергій Грязнов як не обробляв і не вмовляв мене з’їсти пару паруючих куснів м»яса з пательні,я відмовлявся і не з»їв м»яса Шури,так звали собаку, що вічно рився на смітниках.Олег,мій побратим, смачно поїдав м»ясо пса, що майже всю пательню з»їв,ще облизувався і говорив мені,що я «зря не ем,очень вкусное м'ясо». Після того як Вітя Грязнов сказав,що довго прийшлось ловити Шуру біля смітника,Олег Соколенко,вибіг з приміщення і довго лунали біля дому комуняк,як нарекла наша бригада цей дім, потужний голос Сокола,що просив всіх святих, яких тільки знав,щоб собаче м»ясо Шури покинуло його.Щодо побратима Олега,то він з своєю дружиною Наталею, приїзжав в гості до мене в Самбір на Львівщину і це було якраз в час  Великодня-Пасхи.Я працював в інспекції по спра вах неповнолітніх міліції і як «молодий» мав на Пасху чергувати.                                . .  Відпросився і помінявся з  Я.Мигою, таким ж інспектором як я,але він  мене і підвів.Відповідальним по райвідділу міліції  був замполіт,який  ретельно,аж за ду же,особливо на свята,провіряв оперативну  групу,а в органи він прийшов з райкому компартії України. В групі моє прізвище фігурувало,але мене не було. Захекавшись в чергову частину залетів Я. Мига,що жив у  селі Спас і доповів відповідальному Ярославу,що він підміняє мене,бо в мене гості аж з Далекого Сходу.Перепитав відповідальний райвідділу звідки гості, і почувши повторно що з Далекого Сходу Росії,вирішив мене провідати під час свят. Пам»ятаю,як  Я в білому світері з червоною полосою і синіх джин сах сидів за столом і  вдруге розливав горілку по келихах.Стіл  як  і заведено в Галичині,ломився від закусок,а на стінах були ікони і я не мав права  ними розпоряджатися,адже з дружиною мешкав у її батьківській хаті. Тут з»явився відповідальний та заступник начальника міліції у  майорській формі і спокій но так, спитався мене,чому я не в групі,а погляд його був поганим, адже він побачив ікони  на стіні і нас з Олегом та нашими дружинами за столом.Я відповів,що в мене гості з Далекого Сходу Росії,що ми з Олегом працювали разом на рибозаводі Ітурупу.Почув у відповідь від замполіта:» Чи я бува не привіз ікони з Ітурупу,бо старі вони»,а в нашу розмову»втрутився»  мій тесть Степан,що сказав, ікони є його власністю,а я тільки проживаю з його дочкою тут після приїзду з Далекого Сходу.Лице замполіта змінило барву і з кряйдяно-білого прийняло черво но-бурячковий колір і вже матом в чужій хаті,а не своїй квартирі, сказав,що він не з ним розмовляє,а зі мною і що через його ікони я буду вигнаним з  міліції, що за це (я буду все життя тестеві дякувати),а мені дав команду,щоб я через 5 хвилин був у черговій машині.Мене забирали з хати  як бандита і це мене сильно травмува ло,адже я вже був офіцером»,цілим  мікромайором, молод. лейтенантом».Скандал,я молодий міліціонер,але вже з життєвим досвідом,сказав гостям,рідні,щоб не пере живали і що я скоро повернусь,але душа обурювалась несправедливістю і я далеко не знав,що на мене чекає в майбутньому.В хаті на Великдень плач жінок,крики мілі ції,а я одів взуття і швидко  пішов в  машину,де сидів Він.В машині жодного слова  мені не сказав,а по приїзду, тільки спитався в мене чи дійсно я мінявся з Мигою чергуванням.Я відповів що це так,але замполіт пояснював,що він мусить про цей випадок доповісти начальнику міліції тому, що  Я.Миги не було на час розводу.  …. ….  Після цього пішов у свій кабінет на 2 поверсі,а звідти телефонував до І. СЕМКІВА, начальника  РВ міліції і я в черговій частині на 1-ому поверсі,чув як відповідальний  кричав у трубку,щоб  І.Семків,до речі винятково порядний чоловік, негайно прийшов і покарав мене за те,що я п»яний і маю в хаті ікони,та й відсутнім був на розводі.Трагічна-епопея завершилась для мене добре.Приїхав начальник і не бачив,щоб я був п»яним,і ранок на дворі,а не вечір,тому перепитав у мене скільки  встиг випити до приїзду замполіта,я сказав правду,що з грам 100 горілки.Потім нормальний начальник міліції, а не партаганосе,позвав мене  в кабінет начальника міліції і наказав повертатись до свого дому,до своїх гостей і рідних, святкувати і я з великою радістю виконав цей наказ Є люди,а є людиська. Замполіт відносився до других і неодноразово викликав мене до себе,говорив,що йому потрібна червона ікра для хворої дружини,але я був дуже злий на нього і нічого не обіцяв,хоча Сокіл, як ми звали між собою Олега,привіз кілька баночок ікри аж з Ітурупу.                      Ікру і балик лосося замполіт так і не отримав.Згадую собі як ми разом відвідували Розлуч,Трускавець і його дружині Наталіі дуже сподобалась західна Україна. Вона просила Олега,щоб він дав грошей і купив тут дім і що вони будуть жити тут.Я не був проти,але Олегу сказав,відповідаючи на його запитання, які ціни на хати у нас в  західній Україні і він їх почувши,почав чесати чоло- лоба і промо вив до мене,що в підмосковї можна купити за таку ціну аж 2 доми цегляні.Я на це нічого не сказав.Пан-господар своїх грошей він,а не я,а він на 3 роки пізніше пої хав з острова чим я,працював там в тій ж бригаді і йому виріщувати,а не мені.Олег з дружиною Наталею поїхав в свій Казахстан,а наші зв»язки перервались.

                                Смерть дідуся.

        Незабаром помер мій дідусь і мене викликали в райком партії  як працівника міліції і  комуніста  і наказали,що похорон буде за комуністичними канонами і жод них церков та церковних молитов на похороні не буде.Якщо будуть такі релігійні заходи,то мене виключать з компартії і виженуть з міліції і це все я мав розказати своїй мамі Катерині,що і зробив,а часи були жорстокі.Була в нас нарада сімейна,що вирішила,щоб мене не виключили з партії і не вигнали з міліції,а в ті часи як і зараз роботу знайти було важко.Ми робимо вигляд,що виконуємо вказівки партійних босів,а наступного дня замість червоної тумби з зіркою,на могилі буде стояти хрест, де буде  прізвище,ім.»я та по батькові діда на хресті з лентами і вінками.Про те,що сім»я вирішила,я НЕ розповів партійним босам,які тільки і сказали,що похорони будуть за рахунок парторганізації,де дідусь стояв на обліку і це була парторгані зація Самбірської міської ради. Я ще попросив, щоб дідуся занесли перед похован ням на цвинтарі в побудоване приміщення для похоронів біля кладовища.Мене перепитала  товариш Галина,як я зрозумів,відповідальна за похорон, чи запроше ний туди буде священник і почувши відповідь,що не буде його,дала дозвіл і сказа ла, щоб ми не боялись,бо весь похорон буде оплачений за рахунок партії. Не гроші були проблемою,а совість комуністів,яка або є або її зовсім немає.Це була вагома причина того,що я на початку держави України,організував вихід з компартії міліціонерів Самбірського райвідділу  міліції і багато чого правдивого сказав в очі 1 секретаря райкому компартії. Дійсно в час похорону був на подвір»ї духо вий оркестр,а так як дідусь був учасником бойових дій у Великій вітчизняній Війні, з військової частини було три чи п»ять солдатів,які залпом з карабінів засвідчили повагу моєму дідусю на цвинтарі..Все було дуже банально і примітивно на  похоро нах,хоча людей було багато,що проводили  діда в останню путь,бо пам»ятали його з хорошої сторони і він багатьом допоміг односельцям з с. Біличі і самбірчанам. .....Майже ніхто не знав того,що дідусь попав у засідку бандерівців,коли яструбки їхали на облаву в с. Біличі, всіх  їх вбили,а дідуся  пораненого залишили живим. Чи це було з причини того,що він в часи післявоєнні,був завідуючим заготзерном,чи з причини того,що його рідний брат,Василь,був членом ОУН  мені невідомо.КДБісти не знали про те,що рідний брат  діда був в бандерівцях,а після війни, забрав  донь ку, дружину і подався в США,де проживав у Дейтроті був  заможною людиною, не за рахунок награбованого,а за рахунок своєї любові до праці.Мій дідусь був фана тичним до ідей комунізму та навіть вислав брату Василю нашу Львівську газету «Вільна Україна» і  його брат мав великі неприємності через цю газету. Із слів мате рі знаю, що кілька раз бандерівці були в приміщенні заготзерна і забирали зерно звідтам  для своїх потреб,але про деталі я нічого не знав і не знаю до цього часу. Я був не тільки комуністом,але ще й людиною і тому серед ночі,вітчим Богдан, помі- няв червону тумбу з зіркою на хрест і зараз разом поховані мої дудусь і бабця як по батьківській лінії так і по материнській. Мої батьки розійшлись і кожен з них мав свою нову сім»ю,а жили в різних містах.А дідусі обидва і дві бабусі похоронені по руч і у вічності дав їм Госполь,напевне Царство небесне,надіюсь там спочивають вони, адже були віруючими християнами,а бабця Розалія  по батькіській лінії кожну п»ятницю твердо постила,п»ючи тільки воду,тому і знала час своєї  смерті.Так що комуністична партія дещо давала людині,але як на мене, забирала набагато більше,навіть похоронити по людськи не давала  зробити. Мої рідні по бать ківській лінії походять з містечка Устріки-Дольні,зараз під Польщею-субетнос західних бойків. Рідного брата мого дідуся Михайла,Петра,я бачив на свої очі,коли він з м. Лідса (Англія) прилетів літаком і літак з ним приземлився на летовищі Івано-Франківська,бо проводився ремонт Львівського аеропорту.Петро був свідо мим українським націоналістом, проживши в Англії більшу частину свого життя. Перед прильотом в Україну він  мені писав листи,бо знав,що наша сім»я була пере селена з Польщі в Самбір і писав на наше спільне прізвище. Напевне  від нього почерпнув я гарячу любов до своєї рідної землі України і до нашої солов»їної мови. Петро приїзжав в Турцію,коли лютувала комуністична інквізиція і там в Чорному морі купався, бо знав що ці хвилі цілували береги України,яку він обожнював .....Може і від дідуся Михайла та батька Василя ця велика любов,які дуже любили свій край,свою Україну і саме від дідуся Михайла,я довідався, що його рід бере початок від  княжих литовців,що стали королями Польщі,не давши жодної краплини польської крові своїм нащадкам. Мамою їм була слов’янка-русинка.Щоб закріпити за собою титул короля Польщі,Ягайло одружився на  мадярській принце сі Ядвізі,що стала королевою Польщі і в 1387 Році приєднала Львів,а потім все королівство Руське до Польщі.В. Ягайла тіло поховане у Краківському Вавель ському замку,а серце в м. Городок на Львівщині  в Україні і він майже на 100 % був русином і литовцем трішки,а вже діти його від княгині Уляни були  чисто кровними русинами,таких русинів-українців,ще пошукати треба,вдома розмовля ли тільки русинською.Про свій псевдонім і його походження маються дані у  третій книзі,що має назву»Укрїна-рай трипільців,край слов»ян-арійців,країна козаків Я завжди порівнював людину сучасну і людину древню та прийшов до висновку, що століття в  древній історії–це теперішній рік,а тисячоліття колись рівнялися десятиліттю тепер. Теперішні Українці дуже древній народ, один із небагатьох,що є нащадками білої раси,а ми нащадки  трипільців та арійців і нам понад 10 тисяч років.

                Дохристиянська Біблія русинів-Велес Книга.Хозари.

Думав я і тепер добре усвідомив,що історія  будь-якого народу- це його автобіогра фія,де століття роками вичислюються,а тисячоліття-десятиліттями,а якщо народ мав великі потрясіння і дуже важливі події для  майбутнього,то століттям.Слід собі чітко уявити,що ти людина  є  збірним народом своїх пращурів,а згідно Біблії жили люди до і навіть понад 1000 (тисячу) років і це я переношу на українсь кий народ,який є древнім і одночасно молодим, якщо за критерій брати тися чоліття як десяток років чи навіть 100-ліття.Народ як збірний образ людей од нієї етнічності, живе за мірками Бога і за його законами і живе більше чим тисячу років,набагато більше. Кожен народ має свою місію на землі. Попрошу хвилинку уваги в шановного читача і скажу таке»Ми УКРАЇНЦІ дуже древній народ,можли во що допотопний, тому що з Ноєм було 3 три його сини  на ковчезі під час пото пу,серед яких і Яфет,нащадками якого є всі арійські народи і серед них є ми, руси ни-українці.Про нашу українську-руську древність говорить книга книг слов»ян «Велесова Книга»,що заслужено вважається святинею українського народу. …         …В ній подається історичний шлях русинів з часів їх виникнення і до 860 року, часу приходу варягів на наші землі,звичаї,світогляд,вікопомні події, світоприйняття русів-слов«ян,релігійну концепцію створення світу-триєдиність Яви,Прави, Нави,що відображені в сучасному гербі України,його тризубі.Сучасному читаче ві,ой як не легко осилити-збагнути суть Велесової книги,тому гляньмо очима різ них літописців,різних слов»янських родів,що стали слов»янськими народами,на події історії слов»янства,яке як на мене, пішло з родів і племен,що звуться українця ми.Утворились роди праукраїнців(укри,венеди,русини) коли»Даж Бог нас народив від корови Замуні» в часи кіммерійців і  в Кімерії,а це 20-7 століття до християн ської ери. Народження наших праукраїнських батьків було в «Семиріччі»,що на берегах теперішнього Азовського моря,а не в Середній Азії чи Індостані,як стверджують  деякі дослідники.В 950 році до нашої ери на березі Готського моря відбулась перша битва наших пращурів з кочовими племенами Азії і була Перша перемога праслов»ян над кочівниками. Через кілька століть на наші землі прийшли набагато чисельніші скіфи,давньоіранські племена,які підкорили древню Русь сло в»нську в У11 столітті до нашої ери,так що наш праотець Орій (Арій)з родами пішли на Північ і розбудували міста Голунь та Київ в Подніпров»ї.Частина з нас пішла на захід,де розбудували м. Кімерій в Італії,а частина в Малу Азію.За історич- ними фактами,скіфи на чолі з царем Мадієм переслідуючи кіммерійців,через Кав каз вдерлися в Мідію і 28 років володіли нею.                                                      Персидський володар Дарій,щоб помститись за вторгнення і підкорення Мідії скі фами з мільйонною армією намагався розбити скіфів на нашій землі,але нічого з цієї задумки не вийшло,бо скіфи з прасл»янами обрали партизанську  тактику веде ння війни вперше у світовій практиці.Торкнемось питання,хто жив в Русі і це Орій та 3 (три його сини, Кий, Щек, Хорив),які з верхівїв Дніпра повернулись на серед ню течію Дніпра і згідно з ВК відбудували місто Голунь в голому степу на річці Ворскла,а Кий разом з братами чи то побудував чи добудував місто Київ, столицю України.Про це йшлося в моїй першій книзі,»Галичина і древні королівства русів», де оповідалося про прихід родів племен Хорива в Галичину і її заселення та освоєння ними. Слід зазначити,що Щек і Хорив освоювали землі на Заході в той час як Кий з своїми родами полян-(антів) господарював на сході,чи теперішньому центрі України.Щек із Хоривом розбудували Старокарпатську Державу,що була непереборною стіною для Великого Риму,який її так і не здолав.                         …..Як нам відомо,хорватів разом з іншими слов»янами,очолив король Само, що розбив Аварський каганат разом з братом Києм і став причиною його зникнен ня,а за імператора Іраклія хорвати оселились на Адріатиці,створивши свою держа ву.Щек з племенами повернувся до Дніпра  в долину ріки Прип»ять, де ще 500 ро ків вони жили,поволі зміщуючись за захід. Щек прабатько чехів і поляків,що мають свої держави та велику і багатющу історію. Переселення слов»ян в Карпати ВК назвала Карпатським ісходом і з цього часу ведеться літочислення в слов»ян-русів-українців,тільки далеко не все доходить до сучасників.В 111 столітті ЕРИ ХРИСТОВОЇ,германські племена на чолі з своїм вождем і ватажком готів Германа ріхом, сунули з півночі Скандинавії в південні райони святої Русі наче оси.Саме від цього ісходу германських-готських  племен ведеться літочислення в німецьких пле мен. Велес книга  називає ворогами русинам єгуншів (інгушів),обрів-аварів,хозар,і багатьох з них русини Перемагали в боях кривавих.Про хозар багато  чого відомо, але далеко не все,особливо про їх паталогічну ненависть до білої раси слов»ян. Хозарський каганат в час ранньої (дохристиянської) Русі був хижаком-паразитом. Я вже дещо розповідав в книзі про Святослава та його сина Володимира,що хрестив слов»ян Русі,але про роль волхвів в нашій історії мало хто і мало що знає. Роль волхвів є знаменною,адже саме вони настояли на звільненні країни Русів від хозарського паразита і   зробив це Святослав,син Ольги.Далека  Персія.Там жи ли евреї з часів Вавилонського полону і непогано жили,бо пробрались у всі гіл ки влади.В 491 році,скориставшись посухою та нашестям сарани і неврожаєм,саме євреї підняли народ Персії на повстання і революцію під гаслом « Всі люди рівні!Все багатство і хліб народу!»Придворного жреця на ім»я Маздак зацікавило гасло про рівноправ»я і це гасло він використав як гасло небесної кари для «ліквідації вельмож,а їх жінок з гаремів розбирали всі.Саме Маздак очолив цей рух і він був названий- маздаківським.Євреї грабували палаци перських господарів і забираали з собою золото та дорогоцінності .Незабаром  революція перетворилась на релігійну  і розповсюдилась по Закавказзю і  Месопотамії. Євреї втекли з Персії 30 років після того як підбурили персів до повстання і втекли та північний Кавказ,де утво рився згодом Дагестан і вони були під східними тюрками роду Хазара. Євреї чи жиди купили тюрків за частину нагробаваного і були прийняті до хозарів.До віро терпимих і нерозбірливих хозарів,проникла антисистема,відома своєю брехливістю та скритністю дій. Її ідеологія протиставляла себе етнічній традиції і намагалась   знищити традиції етносу.Антисистеми існують дуже довго,століттія,розхитуючи і знищуючи етнос,але вона існує доти,поки їй дозволяє етнос.                                  Князь  Святослав  знищив антисистему хазарського каганату,розбивши євреїв і після нього Каганат вже не підвівся з  опушених ніг,зійшовши з істо ричної арени. Про ці великі Перемоги русинів над хозарами я розповідав в одній із своїх книг,але розбивши хозарів Святослав посіяв зерна антисистеми в нашій Україні, і це зробив предтеча українського козацтва.Жиди замешкали між тюрками, але  трималися свого кагалу, розмножувались,займались звичною для них справою мінял,а жінок своїх тримали окремо від чоловіків,поголивши їм голови..В кагалі жінок не вистачало для всіх і тому євреї одружувались на туркинях і вводили їх у свою релігію.Тюрки вважали жидів майже своєю ріднею і в таких умовах прожи вали євреї серед хозарів поки не розвалилась тюркська імперія.Рід тюркський Хозара був войовничим і дуже амбітним і тому хан втратив вдаду,адже родичі кожен окремо,тягнув ковдру на себе. Тюркам властиво об»єднання і тому вони сотворили і очолили Каганат,обєднавши різні тюрські племена.Плани в Хозарсь кого каганату були великі і тюрки мали зайняти русинські благодатні землі, що були під болгарами,а слов»ян-русинів могли перетворити на рабів. Противником головним,для хозар були болгари.В 660 році,брат булгарського основного хана Батбай, підкорився хозарам, а його брат і хан Аспарух з своєю ордою за Дунаєм зас нував Булгарію.Таким чином хозари заволоділи землями,де жили русини, незважаю чи на те,що руськолані вже 300 років воювали з різними окупантами,серед них бул гарами.Каган вів свій рід від хана Хазара,а створивши каганат,рід кагана назва ний Божим.Стати каганом міг тільки член царського роду,де влада передавалась від старшого  брата молодшому.Життя кагана складалось з заборон і в 40 років кагана вбивали і до влади приходив наступний каган. Всіма земними справами керував бек,що надавав ритуальні почесті кагану,а вони були принизливими.Жиди вичікували і їх сини женились на туркенях,розповсюджуючи іудаїзм.Хозари, одру жувались на полонянках-русинках через їх красу небачену,але були такі,що жени лись на угро-фінках і зрікались своєї релігії,таких називали мадярами.Євреї,почали запускати свої щупальця до тюркської знаті через  спеціально навчених сексуаль ному мистецтву та магії привороту жінок, голови яких вже були не виголені,а  мали гарне кучеряве волосся.                       .                                                                Тюрська  знать одружувалась на таких і в цьому біди не бачила.Діти сімей  вже були жидами і в 718 Році,хозарський воєнначальник Булан (олень) одружився на єврейці і таємно прийняв юдаїзм. Євреї досить потужно розмножувались і розповзлися по всьому Європейському континенту,а в 712 році в Хорезмі (Середня Азія) влаштували переворот з метою захоплення влади. У євреїв переворот не вдав ся і рабіни «хабре», що були ідеологами перевороту,після розгрому повсталих побігли з Хорезму і куди ви думаєте,власне так і є,у жидівську Хозарію.По всьому світу робили соціалістичні революції жиди,а  їх гаслом було:»Все для народу" Дійсною метою євреїв було швидке заволодіння чужою країною і швидке їхнє збагачення.Такими революціями були: повстання в Мерві в 747 році,а в 775 році революція в східному Ірані,далі в 778 році повстання в Горгані та в інших держа вах. Ці революції,а особливо гасло «Все для народу» робили погану справу і наче теперішній  коронавірус з неймовірною швидкістю розповсюджувались по всьому світу. В 723 році Візантія відкрила на «вічних революціонерів»-євреїв аж ціле полювання,але жиди не чекали арештів,а масово втікали з усіх країн в Хоза рію,що ставала епіцентром держави зла.Араби-мусульмани під зиму 735 року вторглися в Хозарію  через Каспійський прохід і темної ночі завдали раптовий і неочікуваний удар по війську хозарському,що було в таборі і спало.Через кілька го дин з хозарським військом покінчено і кагану було пред»явлено одну вимогу, прий няття мусульманської  віри,а він погодився.Армія мусульман набрала безліч полонених і  вози награбованого ,рушила назад,звідки прийшла через  сувору зиму. …..Стабільності  в державі не було ні економічної,ні фінансової.Прийшов зоря ний час,час євреїв-жидів,адже вони були неперевершеними гендлярами-міня лами.Під відсотки коштів,що були награбовані в час революцій у інших країнах,єв реї позичали кошти хозарській знаті для облаштування  війська.Каган переніс столи цю на північ в пониззя Волги і її назва була Ітіль,а жиди набирали силу.Їх фінансові можливості,інститут наречених, повсякденно проявляв себе і після того як бека(дру гу після кагана особу в Хозарії)захомутали і одружили на єврейці,єврейський клан досягнув  своєї величі,адже дякуючи єврейським грошам реальна влада опини лась в  бека.На івриті бека називали «мелехом»-царем чи «маликом»-правите лем, тому хозарська економіка перейшла до жидів.В Хозарії було скупчення жидів ських революціонерів та рабинів і це дало свій результат.Талмудист Овадія в 799 Році захопив владу кагана і встановив в Хозарії диктатуру жидівського клану, залишивши назву Хозарія для себе.В них така практика замінювати етнос країни і перетворювати їх на  своїх слуг.Жидівська диктатура Хозарії тероризу вала її різношерстне, різноетнічне населення і євреї діяли тільки в своїх інтересах , створюючи для цього закони для жидів, а не інших.                                       .. .              Жиди стали відділяти «справжніх» євреїв від «несправжніх.Якщо тюрок одружився на єврейці то її діти включалися в жидівський клан,мали всі права чле на роду.А якщо жид одружився на тюркені,то їхні діти були ніхто і для тюрків, і для євреїв, їх не мали право визнавати ні ті, ні інші.Ці діти вважалися незаконно народженими помісями,не мали права вивчати Талмуд і тому позбавлялися всіх прав і привілеїв в Хозарії. Їх назвали караімами і вигнали на околиці держави.Ті околиці виявилися Тавридою (Кримом). В наш час євреям потрібна підтримка караїмів і їх визнають євреями.Мати таких родичів як жиди,краще не мати,а бути сиротою.Предки караїмів дуже добре засвоїли урок підлості,зради та ганьби і виг нання як непотребу на задвірки країни,в Тавриду чи Крим.Німці хотіли розстріл яти караімів як жидів,але караїми  розповіли їм, як жиди відмовилися від них, виз навши їх чужими,і коли вигоняли їх,кидали в спини караїмам каміння Після розпо віді їхньої,німці караїмів більше не чіпали,бо малочисельні вони. З хозарського, семіто-тюркського середовища виділився етнос, який називався мадярами (Угро-фіни по генетиці мали геть невеликий домішок тюркської крові, а за часи проживан ня біля жидів-євреїв,від них семітської крові ще взяли).              
Мадярський вождь Леведія був затверджений хозарським каганом і одружи- вся на знатній хозарці  єврейського походження Нам відомо і про це говорить одна з моїх книг,що під час міграції на захід мадярів у їх складі було аж 5 хозарських племен і вони певний час проживали на території Харківщини та Полтавшини,в  ЛЕБЕДІЇ. Через Карпатські перевали мадярів пропустили добровільно,без боїв ,білі хорвати. Хто його знає як би було мадярам в наш час,коли їхня імперія рухнула,а характер в них поганий,сваряться зі всіма сусідами,що живуть навколо них,  і за  угорців Бере гівського р-ну Закарпаття.Були  племена мадяр відсталими, на гарбах в Панонію заї хали,не знали містобудування,землеробства,але мистецтву осілих народів навчили їх теперішні європейські народи-сусіди.Вони зайняли Північне Причорномор'я, але їх звідти витіснили печеніги і ті мігрувати далі на захід, за Дніпро в Леведію. Мадяр на Дніпрі розбили булгари і вони були змушені продовжити рух на захід, за Карпати - в Паннонію.
 Окупанти влаштовувалися на території нашої Країни РускоЛані,а тюрки  втратили владу і підпорядкувалися євреям.Вони відмовилися служити жидам без оплати і ті змушені були їм платити.Військо оплачували жиди і воно складалося  з тюрків. По наказу євреїв збільшилися набіги на вільні території РускоЛані.Русини давали від січ, тоді за допомогою Візантії вбили останнього вождя русинів і розбили його військову дружину.Але, волхви запросили Аскольда і хозари зачаїлися.В своїй перемозі над тюрками і їх повному підпорядкуванні жиди«побачили знак» і зітхну ли в релігійно-містичному екстазі:«Ось вона, земля обітована!» Розсіяні ЄВРЕЇ хлинули в Хозарію,бо кричать раббіни про відродження єдиного єврейського царс тва і пришестя «месії». Хозарія нічого не виготовляла.Але вона значно підвищила збір данини з 25 держав і налагоджувала торгівлю.Головним товаром стали склове ни (білі раби).За свідченням мандрівника Ібрагіма ібн Якуба,жиди вивозили зі скловенських країн не тільки ліс,хутра та коней,головним товаром були військово полонені для продажу в рабство, а також юнаки, дівчата і діти для розпусти в борделях і гаремах Півдня. Білошкірі вродливі рабині, коштували дорого.Тільки русини були білошкірі,тому на них був великий попит.Була в них розкручена торгівля кастрованими білими юнаками і хлопчик ами.Для кастрації їх,жиди обладнали в Кафі (Феодосії) спеціальні заклади.На той час були дві мови в Євразії–русинська і тюрксько-семітська. Називали русинів скловенами (білими рабами) Масова торгівля з різними країнами,привела до затвердження цього слова(народ білих рабів.)З часом,змінювалися мови,слово змінилося на слов»яни.За 100 років влади,жиди «досягли апогею»,досягли найвищої міри влади, розквіту, могутності,в чужій країні – у окупантів вкрали окупацію, замінили їх собою і стали повними господарями.Вони не могли натішитися від такого успіху так гарно їм ніде і ніколи не жилося.Столиця Хозарська Ітіль вражала мандрівників своїми розмірами. Розташований на обох берегах великої протоки дельти Волги- Ахтуби,Ітіль розки нувся на 10 кілометрів лівого берега і на прекрасному зеленому острові в заплаві, де містився палац царя.Базари,повні дешевої баранини,риби,серед неї осетри, кавуни,дітей обох статей,що продаються в рабство, кораблі,що спускаються по Волзі,і каравани що підходять до міста зі сходу і заходу -все це справляло сильне враження на очевидців,але ніхто з них не описує,що Хозарія була найжорстокішим паразитом на тілі Країни Русів України.        . .                                                            Коли служив в радянській армії в ЗРК -125,то був в Астрахані і запам»ятав просто страшенно густі хмари мошки та комарів,що безжально жалили і пили кров,а світло лампочок ліхтарів навіть не пробивалось крізь ці хмари. Корінний народ був рабами, і всякий жид міг робити з ним, що забажає-чи буде раб жити,чи не буде, чи його продадуть в інші країни,чи буде в Хозарії. Саме ким він в ній буде?На всій території Хозарії- борделі,в яких насильно тримали русинів,жінок, дітей. Борделі були із збоченнями і нерідко закінчувалися приношенням використаних рабів в жертву.Були споруди,де за спецплату проводилися ритуали чаклунства з принесен ням в жертву білих немовлят.На території  України, яку жиди назвали Хозарією, не було тоді ще  козаків,а були-раби чоловічого роду, немовлята для борделів і чорних ритуалів,які не захищали слов»ян-українців.Тюрки передчували біду і все розуміли і потихеньку,поступово,щоб жиди не  запідозрили,покидали столичне місто і втіка ли  в засвіти.Кінець 9-початок 10 століття,жиди готувалися до приходу месії Волх ви ж робили все можливе,щоб зруйнувати їх наміри і теж готувалися.Зібрались волхви слов»янські в столиці слов»янської Русі Києві і там в одному із приміщень було їхнє віче.А особливістю віча було те,що на екрані велетенського настінного телевізора, були відображерні картини майбутнього,якщо євреї будуть панами в Хозарії. Волхви бачили страшенні картини мук своїх краян-слов»ян в гаремах і настільки це була жахлива картина,що багато з них пускали сльозу,а дехто  кривив обличчя.ВИРІШИЛО віче.що не можна віддавати слов»ян в руки жидівсь кі і тому благословили,предтечу  україньких козаків,князя Святослава,на боро тьбу з хозарами-євреями.Завдяки волхвам і Святославу очистилася Русь від євреїв та їх віри.Пройшло більше 1000 років,але ситуація з жидівською антисис темою повторюється тільки вже по всій Русі-Україні.- Ми РУСИНИ, НАЩАДКИ  ГЕРОІЧНИХ ПРЕДКІВ.МИ ЗМОЖЕМО !!! Очиститься РУСЬ від євреїв і московитів,гнобителів українців.                           .                                             Знаємо,що князь наш Святослав,звільнив землі словянського племені в»ятичів, пращурів росіян від хозарської данини,але це визволення з жидівського ярма було передчасним,бо народ російський-москалі набагато гірші від євреїв.Більша части на «ВК» була записана слов»янськими ведунами-волхвами,а волхви, мали знати напам»ять  історичні перекази і це була своєрідна перепустка в вищу касту волхвів-знавців,попередників брахманів Індії.Цілі тисячоліття ця практика запам»ятовува ння була такою для слов»янських волхвів і індійських брахманів.Зазначу,що дослід ники «ВК» відзначають,що дощечки написані як правило волхвами Західного Полісся (басейну ріки Прип»яті та волхвами Наддніпрянщини та ПАТРІАРХА антів Ора.)В дощечках мається кілька чеських слів і саме це вказує на те,що наща дки Шека, приймали участь в написанні ВК.На дощечці «6в» говориться про тиверців,що потрапили у Вавилонський полон і повертались  через Кавказ в Надчорномор»я,а це доказує те,що тиверці були прабатьками галичан і саме вони з Палестини Ізраїльської переселились на свої одвічні землі.Є припу щення,що в написанні дощечок брали участь і полабські слов»яни,а на просторах між Одрою і Лабою проживали крім балтійських слов»ян,племена полян,волинян і деревлян.Тільки укри,нащадки Кия,Щека,Хорива на теренах України сформу вали нову державу Русь і тільки укри -укріани Балтійської Русі мали в собі і зберегли традиції найдавнішого індоєвропейського етносу аж до Х111 століття ери христової. Наші пращури в тривалому історичному періоді, мали багато назв і серед них Оріяни-арійці,трипільці-пелазги (лелеки), гіперборейці- кияни чи києнос ці, імерійці,анти-слави-слов»яни,русини-руси–це  не повний перелік назв українців в дохристиянські часи.Жоден із народів світу не має такої кількості назв як ук раїнці,але ніхто з народів світу не має такої давнезної історії,що вичислюється  десятком тисячоліть.Гляньмо на територію України-Руси з точки зору вікових дат і побачимо наступну картину.1.Трипільська доба-У11-1У  тисячо ліття до нашого часу і ми побачимо започаткування тут у нас в КРАЇ ,першої в світі цивілізації Аратти і розповсюдження її по Європі,Північній Африці,Малій Азії.2. Всесвітній потоп, це було в У1 тисячолітті до наших днів,коли Середземне море з»єдналось з Озером,а потім Чорним морем і цей потоп,охопив величезні території Причорно мор»я, заставивши людей розселятись по всьому світу.3.В У тисячолітті орійці чи арійці нашої землі приймали активну участь в розбудові Шумерської держави. 4.Освоєння і розбудова культових обсерваторій в Гіпербореї починаючи від Стоунгенджу та Аркаїму біля Челябінська в 1У-111 тисячоліттях. В нас були обсерваторії під Чигироном і Києвом.5.В 111 тисячолітті до наших днів вихідцями з праУкраїни була збудована славнозвісна Троя (2750 р) в честь Бога Трояна.Згадую І.Котляревського і його чудову» Енеїду»,а також,що переселення очолив наш Ман-Муж.6.В 111–11 тисячолітті переселенці з України освоїли долину ріки Інду,біля історичного Пенджабу в Індії та приймали активну участь в етногенезисі індій ського народу,а також його епосу,що описує події,які мали місце на наших землях України- Руси в 1У-111 тис до наших днів.7. На теренах України- Руси проживали кіммерійці,один із найдавніших світових народів,якого порів нюють з антами,тому що цар антів Ор,був кіммерійцем,а в 1140 році до нашої ери  був поділ русів на окремі роди. (Дощечка ВКЛ 4 б).8.Після троянської війни з Малої Азії повернулись пращури русів-українців (пелазги) на свою Батьківщину. Троянську війну оспівав (ніби пелазг) Гомер.Наші пращури пелазги взяли активну участь в розбудові міста-фортеці Голунь на ріці Ворсклі,поблизу теперішнього Більська.9 У У11 столітті до наших днів нашу руську землю воювали і завоювали войовничі пле мена скіфів(скитів) і витіснили з наших земель антів-кімерійців та амазонок. Патріарх Орій вивів русів з причорномор»я на північ  після навали скіфів і в 640 році до нашого часу було утворено царства Антів,що простягалось від Одри та Вісли на заході до Волги на сході і від північного Білого до південного Чорного морів.10.У У11 столітті до нашої ери було створено  Старокарпатську державу,що проіснувала майже ціле тисячоліття,являючись нездоланною Римом переш кодою завоювання русинів,що була розбудована Щеком і Хоривом(дош 36б)1 1.1У-11 столітті до наших днів утворення Сарматії військовий союз амазанок з зі скіфами ),що за допомогою зброї вигнали  автохтонів-скіфів  з теперішньої України і з Криму,а у 5 столітті Геродот-батько історії,відвідав Сарматію та описав її населе ння, що було індоєвропейським.Між мною та Василем точилась жвава бесіда, в яку несподівано навіть для мене,вступив мій сват,Ярослав Федорович і попросив мене розповісти про царя антів Божа,ще і підколов класно,питаючись чи я чув,про нього  .......Ось розповідь про царя чи князя антів Божа чи Буса,що довершено викладена в дощечках ВК 5А-7А,яку я розповідав вже сватові.Прихід русинів до Карпат за 1500 років до правління Діра.Дір керував Київським князівством до приходу віщого Олега з Новгорода з сином Рюрика Ігорем.Княже правління Діра можна віднести до 862 року нашої Христової ери.Прихід русинів в Карпати припадає на 640 рік до наших днів.Батько русинів-арійців Орій,з синами Києм,Щеком( Пащеком) та Хоривом (Горовато) побудували місто Київ і на Киівських горах звели дере в»яні укріплення князівського замку і залишили керувати старшого брата Кия,Києвом та околицями.Два брати,Щек і Хорив подались до Карпат і заснува ли тут  Старокарпатську державу,що була дуже незручною для римлян та візантій ців-греків і через її існування римляни так і не підкорили Русів. Про хорватів і їх вихід до Адріатики я говорив в першій із своїх книг,але не казав того,що частина їх залишилась тут в Галичині і їхні нащадки разом з нащадками Щека в 140 році до нашої ери,почали вихід з Карпат і цей вихід тривав аж до 111 століття ери Христо вої.Куди йшли нащадки Щека і Хорива?Вони подалися на Дніпро,але не дійшли до столиці Києва на ріці Славута,а зупинились на Прип»яті.Цей прихід з Карпат нащадків Хорива і Щека означав одне, освоєння цих земель і вони ослов»яни ли ці землі,а ще створили зарубинецьку історичну культуру.Русини з Карпат дали достойну відсіч зайдам готам і це зробив  Святояр.                                          .          На дощечці ВК 4Б мається такий текст:»Святояр розбив готів 1003 року од приходу слов»янського люду на Русь. В Карпати Слов"яни прийшли в 640 році до нашої ери,а Перемога Святояра над готами мала місце у 363 році.В 375 році після поразки в битві з військом Святояра,готський ватажок і король Вінітарій, зап росив руського можновладця Божа,царя чи князя,це не так важливо, з його сина ми,а з ними було 70 бояр  на бенкет.Бенкет був присвячений тому,що готи мали вертатись в свої північні краї після поразки від Святояра.На річці Рось,села Синяви Рокитнянського району мав бути бенкет,а гуляла смерть.Бож разом з своїми синами і 70-ма вельможами, боярами-шляхтою цього часу,був схоплений готами і разом з тими,що мали святкувати»відхід»готів з руських земель,страчений був.Древні ан ти- русини,залишились без своїх воєнначальників, вимушено з степів відійшли до Києва,створивши військове угрупування «Троянь»,яке очолив князь Велемир.Князь Велемир,навчений гірким досвідом,просоченої великою кров»ю «шари»,готував свою дружину військову та військове угрупування «Троянь до вирішального бою. Цей бій був у 382 році і наші відважні та хоробрі русини на голову розбили готів, вщент розбили їх і вигнали за межі Руського краю.В бою ватажок Готів, Германаріх чуть не попав в полон до руських дружинників,але мав потужний наче сурма голос,яким позвав охорону свою,спасати себе.Німці чи германці хоробрі, во ни з останніх сил відбили у русів свого вождя Германаріха і він вивів германців з поля бою.Менша їх частина залишилась за Доном,а більша ведена Германаріхом, пішла на захід і саме в Європі заснували свою державу,котру в честь полководця Германаріха німці назвали Германією.      .                                                                        Ця держава могутня і демократична не дивлячись на панування А.Гітлера в 20 столітті,а Германія означає (людина з копієм).-Тільки я завершив свою розповідь,коли це раптом мій зять,Микола спитав у мене,чи завершилася епопея слов»ян у ВК на Германаріху і чи є продовження,бо цікаво.Я відповів йому і сказав-Для того,щоб розповідати людям про древню історію слов»ян,слід готуватись і  в слідуючу зустріч,я розповім про те,що пишуть дощечки ВК,але знати слід,що ця книга книг слов»ян, більше ідеоогічна, чим історична.Добре,що я пенсіонер і маю трохи  часу.Всіх присутніх я запросив до свого дому,що знаходиться також в Сам борі,на горбі,бо після відвідин Австрії і Альп,назвати початок  пасма  Карпат, горами важко. Мій трьохповерховий дім ще й спарений,видно  з будь якої точки Самбора,бо він великий та й розташований на горбі.Це добротна цегляна будів ля,що має на подвір»ї лазню,коптильню,бесідку-альтанку,непоганий сад,а з-заді  дому знаходиться ставок і поле,де є насаджені сосни, берези, дуби на приватизо ваній землі.Задум Лазні я привіз з Далекого Сходу,але зазначу,що в Руському або Галицькому літописі,розповідається про те,що галицькі князі і бояри мали свої бані-лазні і в них оздоровлялись. Віддавати росіянам баню не варто,бо ми руси і русини,а не касапи з Волги,помісь угро-фінів на той час відсталих з ди кими,але  дисциплінованими,монголо-татарами. Угрох-фіни і монголо-татари мали у  собі  незначну кількість генів слов»ян і тепер претндують на хрещення Русі і на здобутки нашої історії.Прийшов час і це була весна, здається Великдень- пасха,коли нас відвідали рідні наші,була серед них моя мати Катерина з дочкою і сестрою Марією та племінниками моїми та чоловіком Ігорем.. До речі чому у росмові не має слова чоловік в значенні мужчини.Тому,що в укрмові слово чоло вік бере свій початок з такого слова  як «чоло»,частина голови,де знаходяться мізки людини, напевне їх не має у великоросів,тому і слова не мають.Василь з своєю сім»єю,а в ній є 5 чоловік,його тесть з свахою,мій сват з своєю дружиною Орисею,приїхали раніше і ми всі засіли за столи,великої зали понад 50 метрів квадратних.Столи як у всіх гали чан ломились від блюд і страв,серед яких була червона ікра і лососеві балики,які ми самі коптили у своїй «винзарні»-коптильні,не говорячи про мясні блюда,що є прикрасою кожного галицького столу і гордістю господині.Також на столі красува лись помідори і огірки свіжі,але з теплиць, несмачні вони.Весна буяла і цвіла,що аж паморочилося в голові від тих запахів,а сад замела білим завірюха,але не сніг ом,а квітом і у вікна дому  було видко буяння-цвітіння саду в поєднанні з зеленою барвою листя.Гості всі відмовлялись від дому, але ще «студений» вітерець, погнав всіх із бесідки в дім.Як господар дому в який поселився із сім»єю в 40 років,я керував великодньою трапезою та взяв позитивне у свого свата Ярослава і запросив всіх змовити «пацір-молитви» та відсвяткувати Великий день християн.Першим,за прикладом свата,розлив по келиках спиртне, якого було до (кольору і до вибору),запросив всіх скуштувати смачнющі блюда,що приготувала моя дружина Оксана з дочкою Зоряною на пару,і попросив зятя в дальнішому керувати застіллям.Після кількох келихів спиртного,до нас приєднався пан Орест з своєю дружиною Павліною та мої сусіди.В Галичині так заведено споконвіків,і тоді сват вже Василя,Ярослав,нагадав мені про мою обіцянку розпо вісти про нашу слов»янську долю. Ми всі були вже надворі,вітерець холодний стих, сонце пригрівало,а на мангалі жарився шашлик і його готували  Микола з братом Василем і коли вони приносили шашлика в альтанку,то він аж таяв в роті,таким був смачнющим,а запахів я не зможу описати.Час від часу брати приносили шашлик, розкладаючи великі куски паруючого м»яса у великі тарелі перед гостями, присі дали на лавки і як всі слухали мою розповідь про древні часи слов»ян. Почав я з того,що в 6 столітті ери Христо вої почався дуже потужний рух праслов»ян з  нашої Прип»яті і Надніпрянщини на Захід і незабаром слов»яни осіли на біль шій частині Європи та заполонили весь Балканський півострів.

                      Слов»яни у Велес Книзі.

            Майже всі слов»янські народи Європи мали своєю прабатьківщиною землю Праукраїни.Тому арійський дух слов»янства відроджується  в Україні і звідси він піде по всій Європі гуляти,адже арійці носії світла і добра,а не темря ви і мракобісся. Зараз триває війна між силами світла і силами темряви і на стороні добра стоїть Україна та українці,а на сторні сил зла,знаходиться Росія, що експортувала війну в багатьох напрямках світу.Росія окупувала Крим через лицемірний референдум під дулами автоматів як і окупувала деякі райони Донецької та Луганської областей,ввівши свої війська на споконвічні землі України. Бог всемогутній все бачить та чує,навіть людські думки і все на планеті Земля робиться з волі Божої.В тому числі повернення Нагірного Карабаху до Азербайд жану який окупувала Вірменія,це відновлення Божої справедливості. Або візьмімо для прикладу Білорусь та намагання імперії зла Росії,створити якусь федерацію чи конфедерацію держав за прикладом СРСР.Білоруси це не росіяни і вони вже рік  виходять на протести і не дадуть створити ще одну потворну державу і монстра для всього світу. БІЛОРУСЬ-це Європа і буде вона в демократичній Європі в не дуже далекій перспективі,а не в таежному союзі з рф,відсталому і корумпованому.Так хоче Бог і так буде з його волі. Я нагадав всім гостям,що прабатько слов»ян Орій,що походив з кіммерійців і мав трьох  синів Кия, Щека,Хорива,саме  він ,Орій (Арій) Сірію і Єгипет воював (дощечка 6 В).У ВК є згадка про перську навалу Дарія-1,що воював проти скіфів і слов»ян у У1 столітті ери Христової і в 514 р зруйнував м. Голунь на Ворсклі та згадав про розбудову м.Сурожа- Судака в Криму в 1100 році,яке через 400 років після цього,було підпорядковане греками,про повернення древніх русів-слов»ян з Вавилонського полону в часи Новуходоносо ра.Колискою антів-русинів і всіх слов»ян є Семиріччя і ця земля є матір»ю нашою.Де ж ця земля знаходиться? Багато істориків по своєму, не вникаючи в суть питання,відносять Семиріччя і П»ятиріччя до середньої Азії чи Індії. Але згадаймо Енея і знайдемо на карті древньої Італії етруські містечка Перусію, Київ, Славіні,що виникли скоріше всього в італійській (В)ЕНЕТІЇ через переселення сюди племен етрусків на чолі з Енеєм після падіння Трої в 13 віці до нашої ери.В 1846 році, біля Кречіо, було знайдено надгробок Енея зі згадками Лади і Езменя Расії, згадка про них мається у ВК.Слов»янські етнічні витоки знаходяться на узбережжі Азовського моря згідно ВК.П»ятиріччя-сучасний  Краснодарський край РФ(Кубань),а річками є,Єя, Челбас,Бейсуг,Кирпили,Кубань,а Семирічям є річки України-Руси і до них відносяться ріки Молочна,Берда,Кальміус,Грузький Єлан чик,Мокрий Єланчик,Міус,Дон.Підтверджує це і археологія, адже вже багато років вивчається всесвітньо відома «КАМ»ЯНА Могила» на річці Молочній,найдавніша історична пам»ятка людства,що визнана витоком всесвітньої цивілізації.Її Написи розкривають мотиви багатьох міфів,що відображені в древніх шумерсь ких,вавилонських,асирійських книгах. ..  . ..                                                            Згадується в них Всесвітній потоп,що стався,за словами  науковців в У1 тисячо літті до нашого часу.Це  був величезний землетрус,що прорвав Серед земне море і затопив величезне озеро,а  тепер Чорне Море,біля Босфору в Туреччині. Говорять, що хвилі,в час  грандіозного стихійного лиха, піднімались на 100 метрів як і сам рівень води в Чорному Морі і про це свідчать записи Кам»яної Могили,а звідтам вони перейшли до глиняних табличок Шумеру і Вавилону та згадку про Атлантиду і її мешканців.Їх розшифрував московський академік Кіфішин і не тільки клинопис асірійців,але й написи в Кам»яній Могилі.Тайна Атлантиди до цього часу не розга дана людством і  деякі вчені світу схиляються до думки,що цей величезний острів чи навіть материк, знаходився за Геракловими стовпами,в Атлантичному океані і там була Атлантида-древня цивілізація людства.Звичайна людина,котра не вивчала історії древнього світу і його трагічних сторінок,не може бути знатоком древньої історії.Я передбачаю,що багато з читачів моїх праць-книг,будуть говорити,що буйно розвинута  фантазія в мене,після того як я  стверджуватиму,що землетрус, який прорвав Босфор,був біля одного із островів в Егейському морі. (Греція).Але я маю право на свою думку і вона така: Україна-ДУША І СЕРЦЕ ЄВРОПИ.Чому Україна,а не якась інша країна Європи.? Чому страшна катастрофа потрясла Егейське море в Європі,а не в Атлантичному океані?                                         Просто порівняймо відомі нам факти,яке тисячоліття було,коли стався всесвітній потоп,де саме є наслідки потопу так яскраво виражені і де пришвартувався Ноїв ковчег?Відповідаючи на ці запитання, отримуємо відповіді,які вказують на місце всесвітнього потопу і дійсно в У1 тисячолітті до наших днів,саме в Егейському морі (Греція) відбулося  виверження вулкану Стронгиле,а потім  землетрус надзви чайної потужності,біля чи на одному із островів, що зветься Санторіін підняв  величезні хвилі висотою в 100 метрів-тепер таку потугу і навіть набагато меншу називають цунамі. Уявити собі хвилі висотою в 100 метрів важко,але ж яку вони мали силу-потугу,що прорвали Босфор і хлинули в прісні води великого озера, перетворивши його в Чорне море.Так солоні води Середземномор»я покрили прісні води  озера,що до сьогодні газ метан, перетворив нижні шари Чорного моря в пустелю,в якій майже нічого живого не водиться.Де у світі ще така сила була,щоб прорвати Босфор і велике  прісне озеро перетворити в солоне море. Додаймо до цього Біблію і старий Завіт в якому говориться про всевітній потоп та Ноя і його трьох синів, де вони жили до потопу?Дійсно мешкали вони на Близькому Сході,а якщо б за геракловими стовпами, думаю ми б про Всесвітній потоп нічого не знали і до сьогодні.Згадаймо,де вчені знайшли Ноїв ковчег,а це гора Арарат з турецької сторони і перед нами повстане реальна картина, Всесвітнього потопу та ареалу,де це відбулося.Цим ареалом є Греція,Близький Схід, Єгипет, Україна та країни Чорноморської зони і саме там як на мене відбувся Всесвітній потоп і саме там була древня цивілізація людства-АТЛАНДИДА. Ось бачення Всесвітнього пото пу,що базується на фактах,а не є моєю видумкою, яке є подав на розгляд своїм читачам.

                                           Атландида.

   Трипільська археологічна культура IV-III тис.р. до ери нашої. була розтало вана в Дунайсько-Дніпровському міжріччі України-Румунії.На зміну трипільцям прийшла Егейська цивілізація(крито-мікенська культура,)загальна назва цивілізацій бронзо вого віку в 3000-1000 рр. до нашої ери на островах Егейського моря, Криті, матери ковій Греції та Малій Азії.Ці свідчення не зовсім точні,оскільки теріториаль но охоплюють тільки частину цієї культури.Егейську цивілізацію варто переймену вати в Атлантичну і включити в неї Чорне море і  Північне Причорномор’я. Чому, спитаєтесь, ВИ?А тому,що трипільці заселили землі теперішньої України і Румунії в незапам»ятні часи і вони через еміграцію з своїх егейських островів,втратили навіть навики того чим володіли.Атланти за деякими даними володіли безсмер тям,а нам у 21 столітті ери Христової до цього,ох як далеко.Душа їхня могла перетворюватись в плазму і жити вічно,адже вони досягнули досконалості, АБСОЛЮТУ.Великим гріхом серед атлантів вважалася брехня.В наш час,якщо таке порівнняння допустиме,РФ вже так пробрехалась перед всім світом,що їй вірити,це себе не поважати і за цю брехню мала б бути знищена вже декі-лька раз милосердним Богом,адже росіяни не атланти,але брехуни вічні. Людство стоїть перед дилемою,або йде шляхом Божої правди і такою є любов до Бога і ближніх, цим самим спасаючи планету Земля від стихійних лих і катаклізмів,або йде шляхом  не правди і як наслідок згине людство через свою неправду.Часто навіть серед нас,галичан,є такі люди,які  не знають коли вони говорять правду,так вже забреха лись,переслідуючи якусь банальну мету,для прикладу гроші.Людина це чудо Боже, довершене  Богом створіння,але ми  знаємо, що через людську гординю і пиху Бог вигнав людину з Едемського саду,бо Адам брехав Богові,бо так його просила споку шена Змієм, Єва.Наслідком був Каїн і на землі багато його потомків серед них і біла раса,а людство досягнуло піку свого техніччного розвитку,маємо атомні і водородні бомби,дрони, комп’ютери, інтернет і багато чого іншого,але забули ми всі про прав ду Божу. Людина або має совість,або її ніколи не мала і не має. Совість-це шепіт Бога всередині людини,але дуже багато людей втратил назавжди,або й не мали совісті ніколи.Є поговірка хороша»Брехнею весь світ обійдеш,але назад не повернешся»І це правда.Візьмімо чуда земні,а їх так багато:Це ліси,степи,гори, пустелі, тропіки,напівтропіки,амазонські праліси,тундра, комахи,  птахи, звірі і над цим всім Господь Бог поставив господаря і ним має бути людина.Над людиною і її доблею тільки Бог Відкриймо очі,не затикаймо вух,на смак пробуймо все,що дає Господь Бог і відчуємо,що Бог-це ЛЮБОВ. Хто відкриває серце любові і таким чином пізнає,що світ прекрасний?                       .                                                   Таких людей  дуже мало,більшість егоїсти,що нагадують собою потворну гу сінь,яка обжора і все навкруги поїдає та так,що не може і повзати.Таким було і є людство,адже до потопу люди вже давно жили, причому в гріху.Але вдивляймося в чудо!Потворна гусінь перетворюється в чудового метелика, краса якого зачаровує оточуючих. Цей метелик вже не пожирач зеленого листя,він сідає на прегарні квіти, збираючи квітковий пилок на свої ніжки і перелітає з квітки на квітку дерева, запліднюючи квіти.Квітки проходять свій розвиток,перетворюючись у чудові плоди- райські яблука,персики, абрикоси, банани, гранати,вишні,черешні.Для кого цей плід райського саду.Для пана-господаря,а ним була і є людина.Чи може потворна людина-егоїст,яка все навкруги поїдає в ім.»я себе хорошого,з гусіні пе ретворитись в прекрасного метелика? Бог показує людству,якщо я таку гусінь пот ворну перетворюю на метелика чудового,то невже не перетворю тебе,людино,з раба живота свого,в пана- господаря світу?«Але ти  людино,маєш від мене волю, тож обирай,що тобі до вподоби,або ти раб живота свого,або пан- господар світу-вільний і щасливий любов»ю до ближніх і до Бога. Коли людина обирає,ким йому бути чи потворною гусінню,що ненавидить і презирає всіх людей та поїдає їх,чи прегарним метеликом-бджолою,вона включає свою волю і в залежності,що обрала людина,дається їй.Людина–це творіння Боже і невже батько не любить свого сина? Це не правда. Любить і все прощає як блудному сину.Бог є духом і  тому не бачать його очі наші,але як зрячі, бачимо плоди діянь його і в цьому сила Божа.Зараз страшний час,час коли люди обирають ким їм бути, потворною гусінню,рабом чрева свого,якого забирає смерть до пекла через гріхи йо го, такими є олігархи і московити-»русские»,що в Бога не вірять,а вірять слугам Мамони в.путіну та к.гундяєву і чудовиську «русскаго мира»Але є інший шлях. Це шлях перевті лення з потвори,яку з»їдає її его та Мамона,за допомогою людської волі,перетво ритись з потвори в  чудесно-прекрасного метелика, що допомагає Богу у втіленні його божих задумів на землі і бореться з спокусами демонів пекла..Їх досить багато і сила в них неабияка,адже хто може зрівнятись Господу нашому.Рівнятись  силою з Богом може тільки пекельна сила,що знаходиться  в надрах землі.Багато розумних людей прийшли до висновку,що Атлантида як острівна держава,не могла існувати в Атлантичному океані,а знаходилась в Середземному морі.За твердженням Плінія Старшого Кіпр і Сирія були колись єдиною землею і  Кіпр став островом після вели чезного землтрусу Атлантиду забрали в небуття пекельні сили.              ....Аналізуючи тексти древнєгрецького Платона багато вчених,на підставі даних єгипетських жерців,дійшли висновку,що в древні часи Антлантичним морем називалося Середземне море і там були морські бої між атлантами та древніми афінянами.Багато з нас пам»ятають,що Атласні гори знаходяться в Мавританії,а біля Алжиру є гора,що зветься Юр»юра,символізуючи міфічного  Атланта,який тримає небо.В 1854 Році,російський вчений і  міністр освіти,тодішньої російської імперії,Норов А.С,опублікував свою працю «Дослідження Атлантиди»і саме в ній він зауважує,що в оповіді Солона вжито слово «пелагос»,а не «океанос» і робить  логічний висновок,що мова йде не про океан,а про море.Є важливим один з фраг ментів Платона,який приводжу повністю» За одну жахливу добу вся ваша військова сил поглинута землею.Рівним чином і Атлантида зникла,поринувши у вир». Логічним є припущення, що Афінська армія перебувала не далеко від Греції і неда леко мала бути Атлантида.Якщо Атлантида розташована  в Середземному морі, то вона на очах очевидців могла провалитися разом з двома арміями,що вели між собою бойові дії і були очевидцями катаклізму природнього.Видатний англійський археолог Артур Еванс виявив на острові Крит сліди древньої цивілізації і тому в 1900 році почав розкопки міста Кнос,відкривши легендарний лабіринт царя Міноса і його площа становила понад 16 тисяч квадратних метрів.Після цього,дехто з вчених говорив,що  А.Еванс знайшов Атлантиду.Відміність цивілізації Криту від цивілізацій Тигру-Євфрату,Гангу-Інду,Нілу в  тому,що Крітська цивілізація була морською і таку ж мала державу, в  той час як вищевказані країни були землеробсь кими цивілізаціями і державами. За часів розквіту Криту,флот його був найкращим серед всіх країн і займав прекрасну стратегічну позицію між Європою,Азією та Африкою.Крит мав чудове географічне розташування,щоб керувати греками. Аристотель каже-Острів панує над усім морем,на берегах якого розташувалися греки.Цивілізації Криту властива ще одна  характерна особливість-культ священ ного бика і Платон приписував атлантам його. Згадаймо,що Україна Тілець,   тобто Бик і навіть Крим колись мав назву Таврида,а за деякими даними і був Атлантидою.Крит був володарем Середземномор»я  і вів торгівлю з усіма наро дами цього регіону. Потужна Критська держава була знищена  хвилею чи хвилями цунамі, викликаних вибухом вулкана Тіри і коли мінойська держава зазнала краху,з материка прийшли еліни,що підкорили Крит.

                             Атлантида –  Гордіїв  Вузол. 

За Платоном в древньому острові Атлантида священною твариною був Бик .Бика приносили в жертву,а верховним божеством Атлантиди був Посейдон, озброєний ТРИЗУБЦЕМ (Трішула ).Бик-це тур,але його інша назва.В моєму краї є доволі велике село Тур»є біля Топільниці.Згідно новим теоріям поняття Атлантиди потр ібно відносити не строго до острова,а до морської акваторії разом з островом, затопленої під час Всесвітнього потопу.Перший потоп на межі 11500 років до нашої ери,а другий -на межі 4500 років до нашого часу по Ю. Шилову .Ця територія (Атлантиди ) знаходиться на сучасному морському дні АЗОВСЬКОГО моря.Людство знає, що Азовське Море було колись озером Меотидою  і ще греки вважали, що їхні предки знаходяться на дні Меотиди,царство Аїда.Глибина сучасного Азовського моря не перевищує 20 метрів і саме глибина вказує,що  під часу потопу воно з озера перетво рилося в море, через Керченську протоку. До Атлантиди пряме відношення має Крим, і саме КРИМ міг бути тим легендарним островом Атлантида в традиційному розумінні тому, що в древніх мовах поняття острів і півострів часто взаємозамінювались. Ілірійські племена,серед яких напевне були майбутні племена азербайджанців,вірмен,грузин і меньших народів Кавказу, перенесли міфологему-легенду про Всесвітній Потоп з берегів після по топного  Криму на Закавказзя і  дали назву Кавказькій горі Арарат ( гУрарат).Це переселення на Кавказ відбулось після всесвітнього потопу. Майбутній знак ТРІЙ ЦІ (тризуб),був головним знаком Атлантиди ще в допотопні часи і означав три стихії-землю,небесний вогонь і воду (санскритські Шіва,Брахма, Вішну).У Платона описано допотопну острівну державу Атлантиду розміри якої в довжину – 3 000 стадій (540 км), в ширину – 2 000 стадій (360 км),якраз співставимі з розмірами півострова Крим! Сучасні розміри півострова Крим: із Сходу на Захід –324 км,із Півночі на Південь–207 км. Розмір давньої Атлантиди складав – від гирла Дунаю до дельти Дону рівно 540 км.По периметру чотирикутника дійсно,були гори –Донецький кряж,Кримські гори та румунські південні Карпати. Південний рубіж Атлантиди за переказом Платона був Атландидою,але  так могло називатись і теперішнє Середземне море.Столиця остро ва Атлантида – називалась Мегаполі і столиця розміщувалась на узвишші,  в 50-ти стадіях від моря (8-9 км).Це узвишшя, з великою долею вірогідності – згаслий вулкан недалеко від Судака .Цей вулкан має специфічну форму, яка показує на карті магнітних полів ідеально правильні концентричні кола . Відстань між горою і підводним вулканом -18 км,що дорівнює 100 стадіям. Знаходження теплого джерела теж легко пояснити – Крим щедрий на термальні води ,а тут ще і згаслий вулкан.За описами Платона, центр Атлантиди бог Посейдон, окружив трьома водяними ровами і двома сухопутніми кільцями.Греки  назвали жителів Атлантиди“Атлантами,а українці назвали їх антами.Причини затоплення Атлантиди?.Згідно з Платоном,потоп викли кала війна між жителями Атлантиди прототрипільськими племенами і  Гіпербо рейцями, які могли належати вже до кімерійських племен, на відміну від троян ських племен атлантів. Підняття рівня води в озері Меотида могло відбутись:1. внаслідок землетрусу на Кримському півострові,2. Внаслідок опущення морського дна через землетрус в районі протоки Дарданели територія Туреччини. 3.Внас лідок глобального потепління,яке спричинило підняття рівня води в Середзем ному морі і прориву морської води через тільки що утворену протоку Дардане ли в акваторію Чорного моря і саме це є правдою як на  мене. В любому випадку піднявся рівень води Чорного моря,а пізніше через Кeрченську протоку морська вода хлинула в Меотійське озеро.Населення Атлантиди це трипільські-прототроянські,майбутні ілірійські  племена і населення Гіпербореї, протокіме рійські племена, що були представниками катакомбної археологічної культури. В майбутньому із цих племен утворились   всі європейські, азійські народи. Класична (Кримська) Атлантида, описана Платоном в його діалогах “Тімей” і “Критій” під назвою Атлантида. Для деяких племен Меотійської низовини  носила назву, Едем . .Гіпотетично на обширній території Атлантиди  зародилось землеробсво,тому племена,які заселяли Атлантиду, почнуть називати  умовним поняттям :ілірійські племена. Назву “ілірійські племена” потрібно пов’язувати з чоноземом,друга назва якого Іл чи кисІль. Землеробство сприяло виведенню  сортів зернових культур В Атлантиді,з сліів Геродота,був Культ Бика,що вказує на приручення Бика і Корови,що призвело до винайдення орного землеробства.Знаком Атлантиди є  Трійця,а це  сучасний Тризуб. Залишки Атлантиди знайдено на території Криму у вигляді палеолітичних стоянок: Киїк-Коба,Старосілля.                           Американські вчені вважають,що раніше на місці Чорного моря було велике, чи не дуже,прісне озеро,яке оточували долини родючих земель.Причиною загибелі населення у цій долині став потужний потоп з боку Середземного моря.Морські геологи Уільям Раян і Уолтер Пітмен  з Колумбійського Університету(Нью-Йорк, США)висунули ідею дуже могутнього потопу з боку Середземного моря. Їхній висновок ґрунтувався на вивченні сейсмічних розламів І осадових порід у районі Чорного моря.Вчені вважають,що в останній Льодовиковий період процес замерзання води привів до того,що рівень моря пони- зився  приблизно на 150 метрів. Потім  12 тисяч років тому, льодовик став відступати,а рівень світового океану почав підвищуватися.Долина Чорного моря була відрізана від світового океану і Середземного моря  “греблею” на місці Босфорської протоки. В якийсь момент ця “гребля” була прорвана напором морської води.Вчені говорять,що процес був дуже швидким:вода прибувала зі швидкістю 1,5 кілометрів в день. Візуально,це  могло бути подібним на 10 000 (тисяч)Ніагарських водоспадів.У наш час рівень Чорного моря знаходиться на 120 м нижче рівня світового океану і на 70 м нижче рівня Середземного моря. В текстах Платона описано тільки три види «атлантичних» тварин – бики, коні і слони.«Слонів на острові було дуже бага то, корму вистачал і для цієї тварини”  Скелети слонів   досить буденна знахідка на берегах чорноморських лиманів“Коні були вперше одомашнені в Причорноморсь ких степах.Саме слово «Таврида» означає «країна биків».На американському континенті та островах Атлантичного океану,якщо шукати Атлантиду там,слонів ніколи не було, немає їх зараз в природі Америки,а коней побачили автохтони тільки з появою іспанських конкістадорів Острів атлантів був багатим на метали і атланти знали орихалк,золото,олово,срібло,мідь,свинець,залізо. Крим, Керч і землі коло неї для давніх мешканців були неймовірним скарбом.   Геродот у 5 столітті до нашої ери.розповів скіфську легенду про походження скіфів від Зевса і дочки річки Бористен – Дніпра.Від іхнього союзу народився предок скіфів? Таргітай ,у якого було троє синів – Ліпоксай,Арпоксай і Колаксай На мою  скромну думку–цю леген ду скіфи переказали Геродоту,але  з імен царів в цій легенді йдеться не про часи скі фів,а про часи троянців, шумерів і кімерійців.                                                           Перша троянська війна між атлантами-троянцями з гіперборейцями ознаменува ла закінчення Золотого Віку атлантів.Перший біблійний потоп відбувся прибли зно 11,5 тисяч років до ери Христової,а останній потоп відбувся приблизно 4 500 тисяч років до нашої ери і  ознаменував початок Срібного Віку гіпербо рейців-шумерів.,а після нього Бронзовий Вік,кімерійський. В індійській “Маха бгараті” описано війну між двоюрідними братами-панданами і кауравамих- кра венцями.Протистояння між ахейцями і троянцями у Троянській близькосхідній вій ні за 1500 років до ери Христової на території Близького Сходу (Турція)  ознамену вало закінчення  Бронзового Віку кімерійців і початок  Залізного  Віку скіфської  ери. .Первісна Троя зародилась в столиці Атлантиди місті Мегаполіс (розповідІ Платона) у вигляді авестійської Вари. Потім у значно більшому розмірі Трою, побудували племена Атлантиди на північному березі  Меотійського Озера в районі сучасного Молочного Лиману,згодом ця Троя виступатиме,як Райський Едем з молочними ріками,сучасна ріка Молочна і кисільними берегами чорнозему. Пеласги-матріархальні племена звели Афінский  Акрополь,   

            .                       Атлантичне  суспільство та царі атлантів.

Цікаве питання хто такі царі Атлантів? Кожний із них створював свою дина- стію, але всі вони сини, Бога морів,Посейдона.Кожен із царів Посейдонової династії, правив своєю землею і не йшов війною на сусідські,братські землі, щоб їх завоювати. У Посейдона було аж 9 чи навіть 10 синів і всі вони були красенями,фізично доскона лими велетнямиЇх імена:Атлас,Гадера,Амгір,Еволон,Масоб,Автохтон, Мласип, Мес тюра,Азеса,Діапроп,незвичні імена для сучасного людського вуха.Ці імена заснов ників царських династій Атлантиди,записав у єгипетських жерців філософ Платон і перевів їх на старогрецьку мову,тому вони важко  для слуху звучать. Слід зазначи ти,що більшість царських дітей Посейдона жили і керували державами за справед ливими  законами Батьків,були довгожителями і коли хотіли відійти від справ,за своєю волею, могли перетворювати свої душі в плазму і жити вічно. Нам всім відома легенда про те,що Атлас очолив повстання проти Богів і після поразки титанів від Богів, ВЕРХОВНИЙ Бог греків Зевс,покарав Атласа,заставивши тримати на своїх плечах і голові,небо. Титани за намовою Геї змістили Бога УРАНА,а замість нього  трон зайняв Хронос, котрий женився на своїй сестрі Реї.Хронос,бог часу,однооких циклопів закрив в Тартарі.Уран та Гея передбачили Хроносу,що він буде скинутий з трону своїми ж дітьми.Хронос думав над цим пророцтвом знаючи,що воно може збутись в любу хви лину,і щоб не спокушати долю, вирішив ковтати своїх новонароджених дітей,що успішно робив.Всіх своїх дітей проков тнув Хронос,крім одного,що переховувався в печері на Криті і туди його помістила мати.Звали його Зевс.Зевс мав свою місію,він підростав і коли виріс та став дорослим, дав батькові Хроносу зілля від якого Хронос виплюнув з свого черева всіх своїх дітей.Мати Зевса Гея, передбачила перемогу Зевса над батьком,якщо Зевс звільнить циклопів,сицилійських велетнів-пастухів з Тартару і це зробив Зевс, звільнивши їх з Тартару.                                                      .                         ТРОЯ була видумкою до часу її відкриття Шліманом,а в ЄВРОПІ землі Норвегії і пів нічної Франції були скуті льодовим панциром.Атлантида знаходилась набато півден ніше і там зародилась,думаю так,перша цивілізаційна держава,що зростала,могутніла і за час свого розвитку була взірцем всього  людства як високоморальна  цивілізація,за винятком передпотопних часів.Предками азілійців по материнській лінії були пелаз ги ,що дали свої гени їм. Батьком і  царем азілійських атлантів був Посейдон і гени його домінували в синах його,а всі вони були фізично і інтелектуально доверше ними..За 14 тисяч років до християнської ери стався катаклізм,пам’ятаймо те,що землі Атлантиди були надзвичайно сеймічно активними і саме цей  катаклізм привів до еміграції атлантів до Європи. Протоіберійці,очолювані Посейдоном за 11 чи 10,5 тисяч років до народження Христа, увірвалися в Атлантиду і захопили її,а Посейдон захопив владу в ній.За наказом першого царя Атлантиди,Посейдона на горі був побу дованих  величезний храм Атлантиди,а він  одружився на місцевій жінці,що народила  двох синів-близнюків йому. За наказом Посейдона були побудовані перші канали і  він ввів релігійну основу, що базувалась на поклонінні предкам для всього Атлантич ного світу. Кроманьйонці,а не неандертальці, ввели свій культ  Матері-Богині і  скульп тура її мається у нас в Карпатах як і поклонялись та визнавали Бика по чоловічій лінії. В Галичині мається багато населених пунктів з ім»ям Бика і я вже говорив про село Тур»є мого краю.Тур- дикий бик є,а таких назв населених пунктів чи урочищ,дуже багато мається по Україні.Науку Астрологію в часи Атлантиди ввів перший цар Атлан тиди Атлас і він досліджував небесну сферу,тому можемо припустити.що в часи спог лядання небес,особливо в нічний час,ним була введена в обіг наука астрономія.а на честь нього було названо Атландиду                                                                                  Тепер про царя і основоположника Атлантичної царської династії «Автохтона». Древн іше вже нікуди,бо Атландиду затопив своїми водами всесвітній потоп.Це слово означає»народжений землею»,а не примітивне слово «абориген», що асоціюється з па пуасами Нової Гвінеї,дикими і відсталими канібалами.До речі папуасів описав україн ський дослідник Міклухо-Маклай і ніколи він не був етнічним москалем,і не вважав себе таким,але все,що до московита потрапило було та залишається «русским». . АВТОХТО́Н-корінний,мешканець території чи країни.Ідеї автохтонності привер тають увагу в зв’язку з процесами формування народів, міжетнічними взаєми нами,«історичними правами» на землі інших етносів. Зараз між Україною і Росією йде боротьба міжетнічних взаємин.Концепцію етногенезу українського народу на засадах автохтонності розробив академік М.С.Грушевський.Прямими предками українців були племена,що проживали на території сучасної України від неоліту. Існування «давньо руської» народності ним заперечувалося,а утворення трьох східно-слов’янських наро дів тлумачилося як диференціація і розосередження давньої слов’янської спільноти. Історію українського народу М. Грушевський починав від 4 століття, ототожнюючи з українцями південні східно-слов’янські племена антів і це пояснення антрополо гічних, психофізичних, мовних особливостей українського народу,пов’язувалося саме з цією  диференціацією слов’ян,та з особливостями субстрату,на якому він сформу вався, фракійський, іранський,тюркський.Найдавніша етнічна наша назва  була «руси ни» (руси,в латинській трансформації, «рутени»). В 10–12 столітті нашої ери вона стосувалася тільки українців, а потім поширилася на інших східних слов’ян,росіян та білорусів. Північно.-східна група прийняла лише прикметникову назву «русские» ,а в первинному значенні –підлеглі Русі.Термін «Автохтон.» вживається на позначення організмів, що живуть там,де сформувалися у процесі еволюції. Вчений  Греції Платон у  творі «Тімей і Критій» посилається на афінського державного діяча і поета Солона, якому один єгипетський жрець розповів про велику країну атлантів,що існувала за 9000 років до Платона і навіть воювала з греками.Країна атлантів була розташована десь за Геракловими стовпами,що за Гібраалтарською протокою,в Атлантичному океа ні.Це була федерація з 10 царств, велика й багата держава з розвинутим господарст вом,з великими містами.Вкриту лісами територію країни перетинали численні зрошу вальні канали.Атланти підкорили весь захід Європи і намагалися захопити Афіни та Єгипет,але в запеклій боротьбі з афінянами, зазнали поразки. Високо розвинута цивілізація острова загинула в результаті гіганської природньої катастрофи, яка стала ся 11500 років назад,чи трохи пізніше. Вірогідною є думка російського дослідника 19 століття Норова,який залишками країни атлантів вважає острів Крит і численні дрібні грецькі острови .                       .                                                                                     Дослідження дна Атлантики в районі припустимої загибелі Атлантиди, показали,що середня товщина осадкових порід тут близько 4 метрів, а це при сучасних темпах їх нагромадження (10-15 мм за 1000 років) потребує найменше 300 тисяч років,а не 12 ти сяч як твердять прихильники Атлантичного походження.Середньоатлантичний хребет-це результат геологічної події,під час якої,роз'єдналиись і утворилися материки Афри ка і Південна Америка. Вчені звернули увагу на особливості конфігурації берегових ліній:африканського материка і південноамериканського.Для Атлантиди в Атлантич ному океані немає місця згідно новітніх наукових досліджень. Вченими встановлено, що на острові Тіра в Егейському морі приблизно 3,5 тис. років тому,стався могутній вулканічний вибух, подібний тому,що прогримів у 1883 році на острові Кракатау.Це була чи не найбільша геологічна катастрофа за всю історію Землі.Вибух вулкана Санто рін за потужністю дорівнював вибухові приблизно 200 тисяч атомних бомб, скинутих американцями на японське місто Хіросіму і Нагасакі. Відомий вчений Г. Тазієв навіть називає дату вибуху - 1470 рік до нашої ери, говорячи,що в повітря злетіло до 80 млрдів. кубометрів гірської породи і виникали хвилі заввишки до 260 м і островами цієї частини Егейського моря володіли мінейці.Вони досягли визначних успіхів у роз витку науки,господарства, ремісництва.Та внаслідок величезної сили вулканічного вибуху загинуло ВСЕ, навіть велике місто на острові Тіра,а також центр мінейської цивілізації місто Кносос на острові Крит. Значну частину території держави поглинуло Егейське море. Вчені думають,що ця подія,відгомін якої через століття дійшов до Платона, відображена в його розповіді про країну атлантів.Атлантида була морською державою і це саме можна сказати про мінейців,які мали великий морський флот. Платон    зазначав, що в Атлантиді випасалися великі стада биків,яких мінейці вважа ли священними.На морському дні поблизу Тіри виявлено рів,подібний до того,який оточував фортецю в головному місті Атлантиди.                     .                                         Нині острів Тіра,уламок,що залишився від вибуху велетенського вулкану. Руїни міста мінейців,укрив великий шар вулканічного попелу.а це подібно до руїн Помпеї,вони просто чудово збереглисяВ 1976 році відомий французький вчений Жак Ів Кусто від крив на дні Егейського моря поблизу острова Крит,залишки стародавньої мінейськоі цивілізації,що була знищена внаслідок найбільшого виверження вулкана Санторін у 1450 році до нашої ери. Порушником спокою став у 1987 році російський дослідник І. Машніков.Він логічно проаналізував твори Платона  і висунув нову гіпотезу, що цілком заслуговує на увагу.І. Машников  оспорює дату загибелі Атлантиди і деякі  дані Соломона-Платона.Взяти хоча б численність морських і сухопутних військ атлантів.За описами Платона атланти мали величезну армаду-1200 кораблів з військом понад мільйон чоловік.Армія греків,що перемогла атлантів, була,не  дуже меншою. Звідки могло взятися в льодовиковий період таке величезне військо? Адже на всій планеті в ті часи мешкало не більше 3-4 мільйонів чоловіків,які  перебували на  низькому рівні розвитку.І. Машніков висуває досить ймовірну версію«В стародавні часи, число 9000 записували як десять тисяч мінус тисяча,а 900 як тисяча мінус сто.В стародавній системі обчислення,якою користувалися в Єгипті,тисяча позначалася знаком «М», а в стародавній Греції «М» означало десять тисяч. Солон переписав з давньоєгипетських документів, за скільки років до нього загинула Антлантида,а його наступники зрозуміли єгипетські знаки як древньогрецькі. Так і з'явилося 9 000 замість 900. Солон побував у Єгипті 560 р. до нашої ери,через 900 років після загибелі Атлантиди,   можна вирахувати дату катастрофи - 1460 рік до нашої ери з можливою похибкою 100 років.Платон відзначав,що Геракловими стовпами проходив морський кордон між Афінською державою та країною атлантів, тоді стовпи могли бути тільки в Егейському морі.В той час була стародавня земля хеттів.Лише тут збереглися міста колового плану вання,згадаймо про трипільські мегаполіси і яку вони мали форму?Атлантида-Хет тія, острівна частина її,а Платон,переказуючи Солона,зазначав,що Атлантида воювала з Афінами. В XIV столітті до нашої ери з Хеттією воював Єгипет,а незабаром у війну вступили Афіни, які за відомостями Геродота,завдали нищівної поразки хеттам і захопили 13 їхніх міст. Імперія хеттів розпалася.На думку І. Машнікова, війна Афін з Хеттією «дає ключ до розв'язання ще однії загадки Атлантиди.На думку вченого атланти-зовсім не національність,а принизливе прізвисько поневоленого народу. Хетти розбиті афінами,були в рабстві і стали зватися атлантами, їхня ж повалена держава Атлантидою».                          .                                                                                        Цікаву версію висунув у 1992 році німецький учений Цангер. На його думку, розповідь Платона є нічим іншим,як «перекрученою пам'яттю» про велику Трою. Це античне місто поблизу Дарданельської протоки,вважалося міфом,але в 1871 році, зали шки Трої знайщов німецький вчений Г. Шліман.Цангер наводить багато  вагомих дока зів ІСТИННОСТІ своєї гіпотези, базуючись на збігах у Платона і Гомера в описах.В Атлантиді віяв сильний північний вітер,що не є типовим для Середземномор'я,за винятком відомого своїми штормовими вітрами входу в Чорне море.В Атлантиді,за описами,два джерела,тепле і холодне.За словами Гомера,такі ж були у Трої.В Атлан тиді знали латунь. В античні часи цей сплав виготовляли лише в одному єдиному місці-в Едромітті,що розташований був поблизу Трої.Розмір центральної частини міста Атлантиди,п'ять стадій (900 кв.м.)і  такий  розмір палацового комплексу Трої. Платон докладно описав великі портові споруди Атлантиди і твердив, що навколишня рівнина була прорізана каналами. Для заповнення цього водного лабіринту,за словами Платона,мешканці Атлантиди пробили в берегових скелях проходи в море.Рівнина,де стояла Троя,тоже прорізана каналами,і тут,як і в Атлантиді,прибережні скелі пробиті наскрізь у двох місцях. Морська міць Атлантиди трималася на 12 сотнях суден, а флот Трої,за Гомером,налічував 1185 суден.Солон помилково прочитав ієрогліфічні написи на стовпі під час відвідання головного храму в тодішній резиденції єгипетських фарао нів, Саїсі.Не виключено,що в древності Геракловими стовпами, називали Дарданели,а не Гібралтар.Цангер стветрджує,що у стародавньому Єгипті з середини третього тися чоліття до нашої ери,користувалися не одним,а трьома календарами-державним офі ційним сонячним і двома релігій ними,місячними.Цангер визначив дату  битви - 1207 рік до нашої ери і саме в цей час греки вели велику війну,абле ворог був не за Гібрал тарською протокою, а значно ближче, на північному заході Малої Азії.                     .             Грецька хроніка називає дату підкорення Трої,1209 рік. до Ери Христової,тому всі перераховані гіпотези мають рацію.Котра  з них виявляється вірною,покажуть подаль ші дослідження. В  діалогах написаних у формі бесіди історичних або вигаданих осіб знаменитий давньогрецький філософ Платон і з його праць народилася вельми популя рна легенда про Атлантиду.Легенда про Атлантиду і в ній говориться, що приблизно 9500 році до ери Христа,стався страшний землетрус, в результаті якого острів назав жди поринув у безодню океану.В той день загинула стародавня і високорозвинута цивілізація,створена,«атлантами.Атланти,створили найвищу цивілізацію і Атлантида поглинута морем хвилює розуми. Але Повернемся до творів Платона,адже вони є тим першоджерелом,який порушив багатовікові суперечки і дискусії.Згадка про Атлантиду міститься в двох його діалогах, що носять назву «Тімей» і «Критій». Обидва вони присвячені питанню державного устрою і ведуться від імені його сучасників- афін ського політичного діяча Критія,та двох філософів,Сократа і Тімея.Платон робить застереження,що першоджерелом усіх відомостей про Атлантиду є розповіді давньо єгипетських жерців, які передавалися в усній формі з покоління в покоління, дійшов ши до нього.У першому з діалогів наводиться повідомлення Критія про відому тоді Африку та значну територію Європи.В 9500 році до нашої ери атланти,бажаючи підкорити Афіни,обрушили на них всю міць своєї непереможної армії,але, незважаю чи на перевагу сил,не змогли домогтися успіху.Афіняни відбили навалу, розгромили ворога,повернувши свободу народам, які перебували в рабстві в них. На цьому біди не відступили від благополучної і процвітаючої Атлантиди. Розповідь Критія,оповідає про страшну природню катастрофиу,що повністю знищила острів і змусила його зану ритися в океанські глибини.Протягом доби розбурхана стихія стерла з лиця землі великий острів і поклала край високорозвинутій культурі атлантів..За словами Критія острів,з армією якого довелося зіткнутися його землякам, був великим  і утворена на ньому держава вражала  своєю величчю і була надзвичайно могутньою, підкоривши Лівію- тодішню Африку.

                                Атланти і СРСР.

       Продовженням цієї розповіді є другий діалог,що отримав назву «Критій». У ньому все той же політик більш детально оповідає про дві  держави древності, армії яких зійшлися на полі бою незадовго до фатальної повені. Афіни, представ ляли собою високорозвинену,любу богам державу-тому Богами кінець Атлантиди був вирішений наперед.За свідченням Критія,на Акрополі-пагорбі,що досі височіє в центрі грецької столиці,містилася якась комуна,яка нагадує ті,що малювали в своїй уяві родоначальники комуністичного руху в СРСР. Все в ній було порівну і всього вистачало з надлишком.Населена вона не простими людьми,а правителями і воїнами,що забезпечували підтримку в країні бажаного їм порядку. Трудовим ж масам дозволялося тільки благоговійно споглядати їх сяючі висоти і викону вати   накази з  Акрополя спушені.Скромним і добрим афінянам,протиставлені гор ді атланти,родоначальником яких був  морський бог Посейдон. Побачив ВІН як земна дівчина по імені Клейто,бавила у хвилях своє юне тіло, він запалився пристрастю і, викликавши у неї відповідні почуття,став батьком десяти синів-напів богів-напівлюдей.Старший з них,по імені Атлас,був поставлений керувати остро вом, розділеним на дев’ять частин,кожна з яких перебувала під керівництвом одно го з братів.За його словами,у довжину острів досягав 540 км,а в ширину був не меншим за 360 кілометрів.Найвищою точкою цієї великої території був па горб, що розташовувався  приблизно в 9-10 км від берега моря На цьому паго рбі атлантами був побудований Божий храм за наказом Посейдона і саме ним було введене поклоніння предкам як релігія Атлантиди. На пагорбі був побудо ваний палац правителя,і Посейдон оточив  його трьома сухопутними і двома водними оборонними кільцями. Атланти перекинули через них мости і прорили канали,по яких кораблі могли безперешкодно підходити до причалів, розташованих біля самих стін палацу. Зведено ними на центральному пагорбі безліч храмів,багато оброблених золотом і прикрашених статуями небожителів і  владик Атлантиди. .     Міфи і легенди,народжені на основі творів Платона,сповнені описів скарбів, якими володіли нащадки морського бога та багатства природи..Незважаючи на густонаселеність Атлантиди,на її території  привільно жилося диким тваринам, зустрічалися не приручені і не одомашнені слони. Але Платон не залишає без уваги і багато негативних сторін життя остров’ян,що викликали гнів богів і послужили причиною катастрофи.Мир і благоденство зруйнувалися з вини  атлантів, Богами.Поки жителі острова ставили чесноти вище багатств і почестей, небо жителі були до них прихильні,але відвернулися від них,як тільки блиск золота затьмарив в їх очах духовні цінності.Атланти втратили божественну сутність, переповнилися гординею, жадібністю і злістю, а Зевс не забажав стримувати гнів,а зібравши  богів,надав право винести вирок.                                                .     Судячи з  катастрофи,що обрушилася на  дюдей Атлантиди, їх вважали негідними милосердя,Боги.Це призвело до грандіозного катаклізму, зникнення в морській безодні величезного острова і його мешканців-атлантів. Афінянин Гелланик, що жив у V столітті до нашої ери описує острів,але називає  по іншому, Атлантиадою і не згадує  про його загибель.Деякі дослідники вважають,що його оповідання має відношення не до загиблої Атлантиди,а до Криту,в історії якого фігурує морський бог Посейдон.НГеродот,Пліній Молодший,історик Діодор Сицилійський атлантами іменують плем’я,що мешкало в Атлаських горах.Ці африканські атланти були доволі войовничими і вели постійні війни з іншими племенами.Арістотель казав, що не військова перевага дикунів призвела до загибелі племені атлантів,а сам тво рець Зевс за вчинені гріхи,знищив  атлантів.Пам»ятаймо про те,що трипіль ці,пращури слов»ян- арійців і нас русинів-українців, жили на острові Атлан тида у царстві Автохтона в Егейському морі і вийшли з нього за попереджен ням Богів та оселились на новій Батьківщині,якою стали землі України, Мол дови,Румунії. Попереджені богами,про страшний катаклізм і стихійне лихо йшли вони ще до всесвітнього потопу гірським землями Греції-Єлади,потім проходили Болгарію,виходили в Румунію і там  осідали (Кукутень), а частина з них осіла на Буковині.Більшість трипільців,пішла на Вінничину,освоювали її,згодом поселились на Черкащині,Кіровоградщині, Київщині, тепер це центральна Україна і там за  звичкою зводили двох і трьохповерхові житла та мегаполіси округлої форми з підручного матеріалу,лісу,глини.                   .                  …                                                    Всі навики будівництва були ними взяті з Атлантиди,але їх чекало не море і мореплавство,а чорноземи. Живучи за своїми законами,нащадки атлантів,освоїли землеробство,почали сіяти пшеницю,жито,овес,гречку і збирати пристойні вро жаї, вдосконалювати навики.Слід сказати,що нащадки атлантів, трипільці не тільки освоювали нові ремесла,але і не забували того,що їм подарувала циві лізація Атлантиди. Вони огороджували свої протоміста укріпленнями і це були поставлені у вертикальне положення дерев»яні палі.Укріплення міст були надзви чайно потужними і одна із версій походження слова Україна ,означає,що слово пішло від  слова укріплення.Певний час проживши на землі та побачивши, що господарювання на землі,підриває її родючість, а вже мались приручені корови з биками, була прирученою мала рогата худоба, старійшини круглих поселень вирі шили,що найкращим способом захисту землі є залишення цих міст і місць  та пе реселення на інші землі та спалення збудованого ними ж.

    

                                Афінські правителі- комуністи.

Все приходить з досвідом у людей,щастя було в тому,що на трипільців,в час їх пере селення, ніхто з сусідів не нападав,а землі куди вони приходили були ще більш родючі,ніж ті,що покинули.Тому з Буковини,почалось освоєння західної і центра льної України трипільцями-нащадками атлантів-автохтонів та корінного населення теперішньої України,побудова величезних протоміст,аналогів яким  на планеті Зем ля не було в часи  трипільців.Цікава думка-здогад виникла у мене.Євреї східної Європи,ашкеназі-хозари,що мали районами свого поселення Польщу, Украї- ну,фактично всю Європу,за винятком земель Росії,вчинили державний перево рот-революцію в Російській імперії і в жовтні 1917 року привели євреїв–біль шовиків до влади.Після узурпації влади євреєм-ашкеназі чи хозаром по матері,В.І. Леніним у величезній країні СРСР,почалось щось страшне,тому що був ще Л. Троцький, єврей-хозарин.Протистояння  перших осіб революції,мало катастрофічні наслідки для держави,був червоний терор,голод,а наслідок один Л. Троцький виму шено емігрував за межі СРСР та трагічно загинув в Мексиці.              .                               Згадується моя поїздка по святих місцях Ізраїлю,де ми, туристи,на свої очі бачили радянську зірку, серп і молот у Вифлеємі.Гід Зеленський Юлій уроже нець м. Дніпра,пояснив нам,що ці символи роблять в Ізраїлі. Як зараз відомо їх початок в древній Елладі та її столиці Афінах в допотопних часах.В ті часи в Афінах і по всій Греції було правління комуністів,про що я говорив вище.Не варто забувати про Хазарію,адже вся її верхівка визнавала за свою релігію Іудей ську і намагалась захопити та підкорити Русь і її столицю Київ.Не дав зробити цього князь-предтеча козацтва українського,Святослав Хоробрий,що розбив Хаза рію і підкорив хозарську столицю Ітіль,теперішню російську Астрахань. Правління комуністів добром ніколи не закінчувалось і цьому безліч доказів, серед яких все світній потоп і взяття в морські глибини великого острова Атлантиди,після вели кого катаклізму,виверження вулкану та цунамі.Вже за моєї пам»яті, був розвал вели чезної імперії зла СРСР в 1991 році,що був комуністичним монстром. Суцільний дефіцит товарів і я не можу забути як якісь шкарпетки ставали причиною скандалів між людьми,а я вимушений був викликати до себе на допит директора універмагу і виясняти причину конфліктів між адміністрацією і людьми. Із слів директора мені відомо,що причиною скандалів був суцільний дефіцит,а в народу було досить бага то грошей на руках,що перетворювались на «фантики» і щоб щось купити їх треба було негайно «сплавляти»та купувати.Згадую як брав позику на будівництво свого дому,а потім з однієї своєї  Понад мільйонної зарплати в купоно-карбованцях,зумів віддати позику.Це єдиний хороший спогад про союзні часи, все інше погано-чорне. Були і ми «міліонерами».Хто ностальгує за Союзом і компартією та ціною на ковбасу варену за 2.20 крб,хочу нагадати,що все було в страшному дефіциті,і цей посткомуністичний час породив олігархів та корупцію з якою Україна б»ється як Сервантес з вітряками.                                                                           Зараз не легко нам українцям у своїй державі, приходиться крутитись і часто шукати роботу за кордоном,але це було завжди. В мої часи я їхав на далекі Кури льські острови з жінкою і там працював,бо міг  набагато більше заробити там чим в Україні.З другого боку багато серед нас,українців тих хто постійно ниє і прикидає ться бідною церковною мишою в  той час як на подвір»ї стоять у нього Мерседеси і Джіпи,автомашини заполонили всі дороги,а в радянські часи автомашини були дефіцитом.З роздумів,що наче чари нахлинули на мене,вивів голос  свата Ярослава, що побачив як я з смаком поїдаю шашлик і вже не розповідаю про древню історію слов»ян.Та і зайшов я далеко, аж в допотопні часи,але як і більшість дослідників не скажу однозначно,що Атлантида була в Криму,а може на Криті, чи в Трої?Не знаю  я.Впевнений,що Атлантида не було в Атлантичному океані,за геракловими стовпа ми і поділився з  вельмишановними читачами своїми думками.Сват Василя Ярос лав звертався  і говорив мені, що це все я не міг вичитати в радянському вузі,бо за такі думки і факти міг би знову поїхати на  Магадан чи Курильські острови,в кінець географії Союзу.У відповідь сказав я,що вже був 1 секретар райокому партії,котрий мене перед «путчем» 1991року висилав туди з міліціїі і звільняв з посади нача льника слідства,коли комуністи мого райвідділу,за моєю пропозицією, вийшли з членства комуністичної партії. До речі були першими в Україні хто в міліції так зробив.Сказав,що зараз потвора Росія вбиває українців на Сході України,а дяку ємо за це національній політиці КПРС,що  заселила після ГОЛОДОМОРУ східну і південну Україну,кацапами з Росії.Яблуко від яблуні не далеко падає,тому нащад ки,такі ж як батьки..Я твердо знаю,що одна із самих древніх націй світу, відроди ться,скине з себе одяг раба і стане повноправним Паном- господарем України-Руси.Настала хвиля мовчання і всі гості з великим задоволенням смакували шашли ками,що в роті таяли і перекидувались фразами,запросив рідних  людей- гостей на майбутню гостину і пообіцяв розповісти про арійців Індії,що мають своєю прабать ківщиною Україну.

            Поєднання і завоювання арійцями трипільців. Вихід в Іран .

В одній із своїх книг,я писав про арійців і тому до цієї теми я не буду поверта тись.Але нагадаю читачу,що арійці населяли Східну,частину центральної та півде нну Україну і саме вони нападали на протоміста трипільців, часто вибивали-вирі зали населення міст до ноги.Траплялись випадки, коли арійці (орійці) зовсім не вбивали  трипільців,а черпали з їхньої набагато вищої культури і засвоювали  знан ня наче з криниці.Коли трапилось похолодання та збільшилось населення, асимілю вались  частина трипільців,освоювали землі на Сході,півдні планети Земля Про це я розповів своїм сватам в час відвідання дому Миколи,коли вже повним ходом керу вало літо,бо Василь,брат Миколи приїхав з Києва до батьків з своєю сім»єю.Був пан Ярослав,тесть Василя і він приїхав з м. Нового Самбора до тестя в Старий Сам бір, де і я проживаю. Подвір»я дому мого тестя Ярослава менше,але гарне і має навіть фонтан та  оригінальну скульптуру матері Божої. За вказівкою свата мо го Ярослава,ми всі,що були в альтанці, вимушено покинули її і пішли в дім та роз сілись за столом на 2 поверсі.Сват був веселим,як завше привітним і за його коман дою ми помолилися та сіли до столу,після чого була трапеза.Ми всі,хто був за столом,а серед нас був священник-монах Петро, перший священик УГКЦ нашого містечка приступили до обіду,точніше це був після обідній час,але блюда були смачнющі-обідні.Сват тримав гусей і тому на столі парував бульон з гуски і кож ному в  глибоку тарілку, свахою Орисею, був покладений великий кусок гусака. Навіть отець Петро похвалив пані Орисю за бульон і гуску,потім був копчений гусь,що приготував Микола і я в нас у винзарні,а копчений гусь вийшов на славу, пахнув вишнею і аж розчинявся в роті,настільки був смачним.Сват Василя, Ярослав,нагадав мені про мою обіцянку розповісти про арійців України, наших пращурів,я скромно мовчав,а отець Петро,що в мене в гостях не був,бо правив у патріаршому храмі УГКЦ Києва,порадився з гостями і дозволив мені вести розпо відь про арійців,що переселились з України в теперішній Іран та Індію.                     Ось переказ моєї розповіді.Лада,стомлена переїздом,сердита,зла,вийшла з повоз ки,яку тягнули четверо коней і сказала своєму чоловіку Дарку (Дарію), щоб він  об»явив привал і перепочинок з обідом для колони,що була дуже багаточисельною і тягнулась аж за небокрай-горизонт,звиваючись степом мов гадюка Почув ці слова своєї сварливої Лади, вождь племені Дарко,і хоча  не дуже хотів зупиняти колону свого племені,щоб уникнути сварки з дружиною, віддав наказ вістовим,а вони по всій колоні віддавали наказ вождя і князя,про зупинку і відпочинок.Навколо буяв степ і настільки духм»яний та пахучий, що Даркові здалось,що дружина Лада свари ться з ним  про  тривалість  зупинки, адже колона продовжувала рух,поки не зупинився хвіст,а розмова між подружжям була в голові колони.Не бажаючи спере чатись,Дарій своїм конем «Вогняним»,поїхав до хвоста,але чомусь ніби чув в свій адрес прокльони Лади,що верещала мов навіжена.Прискорив вождь зупинку племе ні і всі арійці (орійці) розводили вогнища і готували обід.Для цього виходили в степ мисливці,які просто стрілами з луків вбивали сайгаків,а їх було так багато що не злічити.Жінки племені саків,зібравши тушки сайгаків білували їх,а на вогни щах готували  і навіть непогана шурпа-суп-зупа в них виходила,не говорячи за сві же м»»ясо молодого  сайгака,зажарене на деревному вугіллі,що возили з собою. .    Виходу племені саків з землі праУкраїни,передувала подія захоплення прамега міста Тальянки племенем саків,де Дарій був вождем і князем,точніше здачі Ладою свого величезного праміста. В місті правила своя старшина і був матріар хат,а очолювала  трипільців і місто молода та приваблива Лада,що стала сварли вою.Очолювала успішно, спротив  трипільців аріцям-сакам потужним був,адже міс то все,по всьому колу,було оточене валами.Особливістю укріплень праміста було те, що ліс,в основному дуб,лягав в основу поставлених вертикально стін,що потім обливались водою та дощами з кілька місяців,після чого покривались стіни зем лею-грунтом перетворюючись у вали.В залежності від кута нахилу  дубової стіни такий вал міг бути нездоланним і в багатьох місцях таке укріплення Талья нок  непереборним і було і в цьому переконався сам князь саків.                          .  Дарій був мудрим і виваженим командиром і  тому смерть воїна для нього була не абиякою втратою,хоча саків мав дуже багато. Коли саки на самому світанку пішли на штурм укріплень міста Лади,то не взяли сходу його тільки тому,що не могли здолати крутизну валів,а коні і вершники наче підкошені падали вниз. В арійського племені  саків були вже вершники і навіть колісниці і саме з колісниці звернувся Дарій до володаря трипільців,говорячи« Не хочу я вашої смерті,але коли мої вої вмиратимуть від ваших стріл під час штурму,я знищу це величезне місто і його мешканців» Це  добре чула Лада і зібрала Раду свого племені-трипільців та поставила одне питання:»Що будемо робити?,а тим часом до саків підходили під кріплення з інших арійських племен,що вимагали від Лади і племінного керівниц тва здачі міста Тальянок,так тепер зветься  це поселення чи село.             . .                   . У велику кімнату Лади,а дім був прекрасний, трьохповерховий,з округлими вікнами-ілюмінаторами та візерунками над ними,серед глухої і  темної ночі, пробра лась її мати,що була для Лади великим авторитетом та сказала їй:» Думаєш доцю, що робити?Я тобі скажу,але мусиш так зробити як мати народу, бо інакше згинемо ми як багато автохтонів згинуло.Ти мислиш як воїн- мужчина,а не береш до уваги, що ти надзвичайної краси жінка і не використовуєш свого жіночого дару.А він в нас жінок надзвичайний,згадай чому ти,а не твій брат,став на чолі племені. Тому, донечко,що ми вже цілі століття живемо за принципом«Мужчина грубий,а жінка тонка натура».Мужчина вбивця,а жінка, краса-берегиня.Тому в нас століттями жіно чий початок домінує над чоловічим,а вони настільки обмежені,що нашу красу обожнюють».             .                                                                                                         -Добре,матусю.Це у нас в трипільців такий суспільний лад, але в арійців ін ший і править там мужчина,а не жінка.Що ж я маю робити? -Звабити,ось що ти зробиш і спасеш всіх нас,а Дарій статний і гарний мужчина,не гріх йому  віддатися як жінці та й зіграти весілля.Ти ж бачиш,а в нас великий дім і цілий рід в ньому живе, всі чоловіки слухають мене і тебе і виконують наші накази,навіть твій бать ко.Чому,донечко?Вже в сім»ї все виробляється  хто керуватиме родом,той керу ватиме племенем і навіть народом.Твоя краса, це зброя,яку не здолає жоден чоловік.Коли наступного дня Дарій,на колісниці,підїде під вали міста нашого, під бери чоловіка розумного,що чоловічим голосом має зацікавити Дарія і запропону вати йому двобій. А наступного дня появишся ти,краса неземна і будеш одіта у все біле та настільки гарна,що це з розуму зведе Дарія. А що говорити  трипіль- цю- чоловіку про двобій ти краще знаєш,адже ти берегиня і матір нашого племені. Якщо ж зумієш це зробити і заінтригуєш Дарія двобоєм, станеш його дружиною і не поведе він скажених саків у бій,а одружиться на тобі.Тихо плакала, Лада на плечі своєї матері,бо розуміла,що не вродився ще на землі такий чоловік,якаий би встояв перед чудо-чарами її,княгині весни,і передчувала весілля,тому і плакала. Розуміла Лада,що слова матері мають глибокий сенс і рацію і якщо відмовиться вона від плану матері,може статись так як із іншими містами трипільців,бу дуть взяті і розграбовані,а можливо і автохтонами спалені.Було це вже не раз і не десять.Важливим і  визначальним для Лади був культ матері і  релігія трипіль ців,а вірили ТРИПІЛЬЦІ  в те,що розуміли. В них вибудовуються смислові ланцю ги:східпівдень,західпівніч,весна,літо,осінь,зима,дитинство,юність,зрілість,старість3700-3500 років до Різдва Христового, в храмах до 90% становлять жіночі фігурки (жіночі статуетки з Луки-Врублівецької,Бернашівки у Середньому Подністров'ї, Сабатинівки Кіровоградської області.В Україні здавна вважалось,що саме материн ська молитва має найбільшу силу «материнська молитва і гори зсуне»,«молитва матері й з дна моря врятує», «молитва матері дивує -і до Неба долине і з Неба вря тує».Головна особливість релігії періоду Трипілля  це її цілісність і раціональність. Робили те,у що вірили.Навчання,праця і гра були невіддільні одне від одного. Сим воли інь та янь на древній трипільській кераміці, були за 1000 років до появи Давньокитайської цивілізації За тисячу років трипільці опанували майже всю Україну.Якби не різкі кліматичні зміни з середини 3 тисячоліття до ери Христа, то планомірна трипільська експансія могла тривати значно довше.Головним чинни ком був культ сім'ї,продовження роду.Трипільці любили і плекали матерів і дітей. Згідно з українською традицією, звичаєвою нормою вважалося 16 дітей у сім’ї. У трипільців існував культ дітонародження,підтвердженням чого є величе зна кількість ритуальних жіночих статуеток.У трипільців існував культ вогню і культ знищення старих речей,вони їх просто спалювали, позбавляючись від всього старого,навіть коли залишали поселення,спалювали свої будинки.Серед типових моделей виділяють Коловорот-круговорот Всесвіту-концентричні кола в орнамен тиці тарілок,кругове(колове) планування поселень. Уявлення про сакральний центр цього круговороту бачимо в плануванні поселення з обов'язковим майданом посередині,навколо якого обертається все життя його мешканціУ триєдності,значи ма кожна деталь,яка передає динаміку одвічного коловороту,що пізніше розвине ться і отримає назву Права, Ява і Нава. З неба (Прави) падає дощ,проростають (в Яві) злаки і плоди,а їхнє насіння,схоронене в землі (Нава),знову проросте навесні сходами.                                                                                                                      Обожнення природного циклу-життя,смерть,воскресіння основа релігії трипі льців.Про існування астрономічних знань і досліджень,які безперечно були профе сійним надбанням жреців,свідчить відкриття трипільської обсерваторії V тисячо ліття до наших днів (с.Казаровичі на Дніпрі). Завдяки трипільській пластиці дізнаємося про пантеон Богів мешканців праУкраїни кінця VI початку III тисячо ліття до Наших чаасів. Перше і головне місце в цьому пантеоні належить Великій Богині-Матері,жіночому началу родючості,а в ньому уявлення про відтворюючі функції Землі-жінки і дітей  роду.Часто статуетки Богині позначені спірале видни ми зміями,що обвивають її груди або живіт -оберіг вагітності. На поселенні Майда нецькому,Богиня-Мати тримала біля грудей дитину.Поруч зі старшою Богинею, археологи знаходять і юну постать стрункої молодої Богині-Діви, оновленої вес няної  Природи. Велика Богиня часто сидить на рогатому троні (у вигляді бика), що вказує на її міфологічний зв'язок з Богом-Биком (подібні знайдені на Криті). … Символ бика нерозривно пов'язаний в трипільців із жінкою. Бичачі голови є домінуючим мотивом,символічно передаючи ідею регенерації. Литовські леген ди ,кажуть,що бик-віл з'явився з води,і волами створені хмари та озера. «Священні роги»,які починають з'являтися в III і II тисячоліттях до наших днів,особливо характерні для мінойської культури Криту,продовжували служити символічним поз наченням утроби,а Бог-Батько у трипільській  представлений переважно  у вигляді Бога-Бика (Тура) чоловічого начала Природи, зображеного на небі сузір'ям Тільця. У вигляді Бога-Бика давні греки уявляли Зевса-громовержця,а давні слов'яни з Биком ототожнювали свого Перуна-громовержця,а небесний грім порівнювали з ревінням бика.. Вірили в те,що розуміли.Робили те, у що вірили. Все, що можна було,перетворювали на гру.Трипільці надзвичайно плекали матерів і дітей.,а українською традицією,звичаєвою нормою, вважалося 16 дітей у сім’ї,ось що слід відродити і це вирішить всі проблеми українців,не забуваймо,що Укра їна Тілець..Святість розумілася як творча сила, що несла просвітлення, енергію, втіху. Свята були приурочені до річних фаз небесних світил і були покликані гармонізувати тіло і душу людини з космічними циклами. Свята чергувалися з періодами буденної праці.Уявлення про «похорон» зерна в землі (засів) і його «вос кресіння» (весняні сходи) відображають ідею вічного перевтілення, відродження душ покійних родичів через тіла новонароджених дітей Роду.. Трипільці у своїй вірі зберегли культ батьків як священний культ і під час розкопок міст на порозі дому поховані батьки, кіст ки яких знаходять,а вони ще і охороняли дім. Культ сім"ї.                                         .                                                      Помуркотіли дві кішечки ще трішечки і коли Лада заспала на плечі матері, мати поклала її в постіль,а сама пішла з кімнати геть. Сниться Ладі сон і навіть  чоловік що мав говорити з самим Дарієм-Арієм  приснилася їй та  розмова між ними що вона йому скаже,а також білий одяг,який мала одіти перед зустріччю з Дарієм. Проснувшись,поклалась на Божу волю і свою інтуїціюта покликала трипільця Го ра,  котрого в сні бачила його і навчила його як має говорити з Дарієм-Арієм та як має його заінтригувати і якими словами зачепити його себелюбство,щоб він прис тав на двобій .Коли ДАРІЙ на колісниці з золота,що сліпила очі людям,підїхав до воріт міста і могутнім голосом перепитав,що вирішили мешканці граду на його вчорашню пропозицію,почув у відповідь слова Гора про те,що він боягуз,інакше б не на колісниці приїхав.А також те,що його на двобій викликає володар Тальянок і якщо він  герой,то хай їх розсудить Бог і двобій і що саме завтра о 8 годині ранку, володар Тальянок,чекатиме на нього в двобої,у пішому або навіть кінному двообої з використанням списів і мечів. Зачіпив ще словом таким ,що Дарій і його плем»я саків,боягузи,бо завтра не прийдуть і не будуть битись.Ціле арійське плем»я саків і його вождя (Д)Арія  назвали словом боягуз,а це було надважкою образою і тому просто з колісниці рік Дарко:» Я приймаю виклик і завтра о 8 годині ранку буду тут же і поб»ю Вашого ватажка,так і передайте йому».Це Буде Бій єдиноборство ліде рів,бо вождями чи князями як правило були тільки кращі з кращих воїнів.Лада готувалась до завтрішнього ранку наче на весілля і її чепурили багато жінок племе ні,а вона приміряла тисячі білих плать,відкидаючи  як правило їх.Накінець вибрала те,  що їй личило і до бою підходило,знайшла білосніжні туфлі-сандалії кілька раз вибігала до ставка,де на водяному плесі бачила своє відображення.Враження красу ні Лади від свого зображення були великі,а одним сучасним словом,бачила у водному дзеркалі«шикарну дівчину».Наказала вона, щоб приготували їй  колісни цю виготовлену із золота, двоє білої масті коней, в біле також одітий був Гор,а меч  та списи довго вона сама вибирала,бо від них залежало її майбутнє життя,а може смерть. Прийшов ранок-панок і о 8 годині побачила вона вершника на коні любому вождю,на ймення «Вогняний»,бо масть мав подібну до вогню,що приближався.      Гор був погоничем колісниці і  спитав, чому Лада в колісниці,а не вершниця,як наказала йому говорити (Д)Арію,але відповіддю був тільки спопеляючий погляд, який говорив:»Не твоя це справа,а слід вразити Дарія ».Дарій був спантеличений такою несподіванкою,а ще більше вражений, коли з колісниці на ходу вискочив молодий воїн і привітав його підняттям руки. Спішився арійський племінний вождь і сам мимоволі зіскочив з свого коня і пішки підходив ближче.Коли ж підійшов близенько і міг розгледіти обличчя противника,то ще більше здивувався,адже жод ного волоска на обличчі воїна він не  бачив,лише коротка зачіска із звисаючим  «оселедцем» вказувала на те,що перед ним елітний воїн із брахманів або кшатріїв. Привітав Дарій противника свого і спитав,які правила бою та отримав відповідь:» Якщо мене переможеш,бери град мій,людей не вбивай,але приєднай їх до свого племені,а будівлі спали, щоб мешканці не мали куди вертатись.             

                                         Поєдинок арійця з жінкою.

                                                                                                                                            Якщо я переможу,то ти забираєш своїх воїнів-дикунів і йдеш у свої краї,я ж зобов»язуюсь не переслідувати Вас і не нападати на твоє військо.В цей момент голос Лади зірвався та сфальшивив і вона  тоненьким голоском  мовила про нена пад на військо арійське.Запідозрювати почав Дарій щось неладне,але доказів не мав,що це жінка,бо і в ті древні часи правила лицарів забороняли битись чоловікам з жінками,та почув голос лицаря» Готуйся до бою» і це був чоловічий голос-кома нда.Лада вирішила пізнати в ближньому бою свого майбутнього чоловіка і взяла в ліву руку круглий щит,оббитий золотом,а в праву,меч.Як заворожений спостерігав за противником Дарій і машинально повторював її рухи,але не мав золотого щита.  Бій розпочала Лада та так потужно,що чуть не вибила з рук Дарія меча і вже хотіла стати на горло супротивнику,та він впавши на землю,встиг перекотитись. Удари вмілого бійця  трипільців впинались в чорнозем,але не ранили Дарія.Скочивши на ноги і постійно бачачи перед собою золотий щит,Дарій вирішив провчити зухва льця,адже рахувався серед арійців кращим фехтувальником і всю свою майстер ність спрямував,щоб позбавити трипільського вожака золотого щита,його переваги. Навіть вибив щита,намагався проткнути  воїна мечем,але не тут було,трипілець наче вуж вислизав з-під його ударів і здалось Дарію,що в трипільця великі груди. Бій продовжувався десь з годину,а може й більше.Коли ж Дарій впав знеможений на землю біля Лади, положивши на землю її перед цим, машинально руку поклав їй на груди,а вони тріпотіли і все зрозумів він.Перед ним жінка,а не мужчина та перепитав  як її зовуть і чому вона вийшла з ним битись? Почув у відповідь,що звуть її Лада,а вийшла битись тому,що вона як і він вождь племені трипільців, а в них не чоловіки племенем керуть,а жінки.Від такої несподіванки не міг Дарій ого втатись,а по його гарному синьоокому обличчю котились краплини солоного поту,він їх рукою змахував,але не міг поту позбутись.             .                                      Лада була розбурхана боєм,її чорне,наче смола волосся,вступало в протиріччя з синіми мов небо очима, і думка про те,що Дарій переміг її,не давала Їй спокою. Все таки Дарій був сильніший за неї і ця думка в її голові була домінуючою.В діях і дум ках стверджувала Лада,що Дарій сильніший і цим підкорила суворе серце воїна, а притулившись до нього змахувала з його тіла краплини поту,що виступали та й спи тала його:»Що ж тепер робити будемо і як кожна жінка,чекала відповіді свого гос подаря.Гор побачивши,що Лада на землі,кинувся їй допомагати,але його зустріли списи воїнів арійців і заборонили йти на місце бою,де лежала пара.На землі був Дарій,а біля нього,переможена ним,левиця трипільців Лада і питання її не давало спокою йому.Думав Дарій,бо мав чим і мовчав,а через деякий час промовив: «Ладо, виходь за мене заміж і будь мені дружиною» Тепер настала черга думати Ладі, погоджуватись на заміжжя з Д(Арієм) чи ні,згадала все що говорила їй  мати,про план її так добре виконаний Гором і сказала-Так.Віднині  ти мій чоловік,а я  дру жина твоя.Я чоловіка не знала до цього часу,ти моя голова і розум,а я твоя шия. В Галичині і в 21 столітті ери Христової під час шлюбів молодих в церквах, побутує ця говірка,яку промовила Лада своєму майбутньому чоловіку (Д)Арію,а це було ой як давно,ще до переселення в Іран та Індію.Важливе місце в релігійних уявленнях аріїв посідав Пуруша-першолюдина,з жертовних членів якої боги утво рили Всесвіт.У ряді ґімнів знаходимо ім'я загадкового велета –Пуруша,символ безкінечності,символ всезростаючого життя,першолюдина, першооснова Всесвіту, а також сам Всесвіт: Із духу його був народжений Місяць,із ока Сур’я-Сонце,боги Агні і Індра-із рота,Вайю–з подиху.Пупок став повітрям-небом, голова його,ступні-землею,простором-слух».В більш пізніх Ведах Пуруша ототожнюється з Мітрою-Сонцем. "Величезна його святість, але ще більший сам Пуруша. Четверта частина його- все суще на землі,а три частини- безсмертя в Небі.На три частини вознісся Пуруша у вись. Четверта частина його залишилася у землі".Три фігури,вертикально піднімаються одна над одною,утверджуючи зростання життя-Предки-Отці-Нащад ки.На поселеннях в Індії зводилися святилища у формі кола, квадрата,трикутника  .        Вважалося,що невидимі боги спускалися з неба,всідалисяь біля входу,брали участь у жертвоприношеннях,а потім відлітали.Жертвоприношення це ритуал,який відтворював творіння богами Космосу із розчленованого тіла першожертви Пуру ші.Вівтар символізував Всесвіт,що набував форми Пуруші.Через жертву досягалася прихильність богів,що споживатимуть жертовний харч,вдихаючи аромат спалюва них пожертв.Керували ритуалом жриці.На вівтар виливався  напій,  сома.Домашні вівтарі-жертов­ни­ки в Індії встановлювалися на чільному місці під стіною навпроти входу як в праУкраїні.Викладалися із глиняних валиків,мали форму хрестоподіб ного підвищення із закругленими кінцями.В центрі на глиняному «троні» влаштову валася сидяча статуетка праматері роду, яку оточували стоячі статуетки жінок та дівчат.У трипільців,що асимілювались серед арійців,були громадські  храми, один з них 18-метровий храм в Небелівці,що розміщувалися у центрі поселення.Вони мали по два вівтарі,на яких розміщувалися фігурки Богів і Богинь,розписний куль товий посуд для жертвопринесень.Кожна трипільська хата-ДІМ мала свій домаш ній вітар у формі рівнобічного хреста,прямокутника чи прикрашеного спіральним розписом кола,або навіть сварги.Крізь усі прояви життя пройшла визначальна засада-ніщо не відбувається випадково,геть усе керується обов‘язковим загаль ним Законом,бо і небесні тіла рухаються згідно з визначеними правилами.Це породжувало відчуття покори долі та вчило покладатися на її ласку.На таких підвалинах з‘явилася астрологія: якщо плин земних подій обумовлений небесними явищами,то досить заздалегідьнавчитись гадати,що віщує доля за знаками Зодіаку .У Велесовій Книзі як один з весняних обрядів шлюбу Землі і Неба: «Є вінчання Сварога і Землі».Цікавою пара леллю є згадка про священну Корову Замунь пра матір «кравенців» та відому в західних слов'ян Богиню Подагу, зображену у вигляді священної корови.Змієнога боги ня з'явиться у  арійців-скіфів як мати,котрих за легендою назвуть-зміїним народом.Земноводні,плазуни стануть тотемом карпат ських мольфарів,а в їхній релігійній практиці вважалося,що статевий зв'язок чоловіка і жінки на полі сприяє родючості.                               .                                  Дарій з Ладою по своїх станах  як домовились,так і зробили весілля,а перед весіл лям приїзжав Дарій з своїм екскортом до міста і його радо зустрічала Лада. Боїв між ними  вже не було,а була приязнь і навіть кохання іскра між ними проскочила,а багато воїнів арійців із саків говорили своєму князю, що із величезним задоволен ням взяли б собі в дружини гарних  трипільських дівчат. Між собою воїни говори ли,що вони величезні та грубої кості,а дівчата красуні писані тонкої кістки. Діти і внуки в таких сім»ях були б сильні, розумні і навіть граціозні.Під час бенкетів,які влаштовувала Лада в честь приїзду майбутнього чоловіка,сказав Ладі, Дарій,про що мріють його воїни і щоб хотіли б взяти собі за дружин молодих дівчат та жінок її міста.Позвала до себе своїх служниць Лада і наказала вияснити,чи готові  дівчата та молоді жінки виходити заміж за арійців,наказавши всюди оголосити,що вона їхня Володарка,виходить заміж за князя Д(Арія).Вождь саків переконався,що в  трипільців матріархат ПАНУЄ,коли наступного разу Лада оголосила,що за їхнім прикладом,можуть поступити тисячі її одноплемінниць і вийти заміж за арійців.Трипільці як і арійці знали звідки беруться діти,тоді виникло питання,а як бути з чоловіками  трипільців, адже вони були досить войовничі.Лада в роздумах і сказала нареченому,що знайде вихід із здавалось б безвихідної ситуації,а по його відїзду пішла на сторону своєї матусі в їхньому домі і спиталась поради. Мати подумала трішки і промовила до Лади,що це не велика проблема.«Склич віче доцю і оголоси,що хто не хоче підпорядковуватись арійцям-сакам з мужчин трипільців, той вільний,бо жінки вирішили масово виходити заміж за  саків-арійців. Мають пра во вони покинути місто,а можуть вступити з арійцями в бій,адже не полохливі вони зайці та і зброя в них не гірша чим у саків. Міняти своє рішення жінки не будуть і масово виходитимуть заміж саме за  саків.Не забороняється  трипільським жінкам любити чоловіків  трипільців і з ними мати дітей.Жінки трипільські підуть до чоло віків саків в їхню країну і там житимуть за законами патріархату.Мужчин,хто визнає поразку трипільців як Лада,тому князь Д(Арій),дозволить переселення в край саків, де вони будуть воїнами і прийматимуть участь у військових походах і ще їм буде дозволено брати жінок-арійок за  своїх дружин,якщо кохання між них поселиться» Ось,що нарадила мати своїй дочці Ладі і дочка знову виконала наста нову матері. Благо,що від міста,до стану саків  близенько і спозаранку до князя помчав вістовий від Лади,який повідомив йому,що Лада чекає на нього в своєму граді і має тримати з ним раду,а про що саме,не говорила вона.Не дочекавшись навіть обіду,помчав закоханий Д(Арій) в Тальянку до Лади,бо навіть день без неї, для нього  тягарем був. 

                                  Вихід в землю саків.                                                                                                

    Зустрілись і спитала лукаво Лада в нареченого,»Чи готовий він прийняти тих мужчин –трипільців,хто визнає, як вона визнала поразку  трипільців і чи братиме їх у походи  далекі і не дуже,та чи матимуть вони право одружуватись на арійках? »Він поміркував хвилю і ствердно хитнув головою, але промовив, що це питання має вирішити віче»В один день і навіть годину відбулися віча в Тальянках та військовому стані саків,а рішення були одинаковими як сказали вожді-керманичі племен.Попередньо  рішення були узгодженні та погоджені Ладою для  трипільців і Дарієм для саків під час любовних забав.Була ще одна битва між трипільцями та саками,коли на колону арійців напали трипільські воїни,що відважились і не захо тіли підпорядковуватись сакам. Колона повільно рухалась пішки,бо не багато верш ників було серед саків і йшла вона на землі саків північніше Криму.З-за гори вилетіли трипільські вершники,що чудово володіли луками і стрілами до них та й мали по декілька списів,які влучно жбурляли у саків в середині колони,де не було вершників.Багато саків полягло і не тому,що боягузами були, а якраз через неспо діванність ворожого нападу.До хвоста колони,де був Д(Арій) на своєму коні, при скакало декілька вістових,що розповідали про раптовий напад вершників. Дарій, що  мав біля себе трохи вершників-саків  та воїв-трипільців на конях,дав команду і повів своїх вершників до середини колони. Піші саки мужньо відбивались і чіткі команди Дарія зробили свою роботу,тому що були розбиті  нападники, трипільські вершники.Про те,що саме трипільці відпущені Ладою, напали на них,довідався Да рій від командира вершників-трипільців,що визнали поразку трипільців і спалили своє величезне місто Тальянки.Не правильно зрозумів ці слова трипільського полко водця Дарій і при зустрічі з дружиною Ладою з САРКАЗМОМ спитав її.                -Ладо чи в тебе така тактика сіяти смерть навкруги,коли даєш команду трипільцям, що не здались,нападати вже на саків під час маршу.Я ж виконав свою обіцянку. Чому ти зрадила мене і моє плем»я» Аж потемніло в очах Лади від образи і вона забрала свою голову з плеча Дарка і гнівно промовила:« Що ти верзеш. Я намо вила трипільців, щоб вони нападали на колону сакського племені.? А як пояснити той факт,що десятки тисяч дівчат мого племені вийшли заміж за саків і були весіл ля між ними. Це перший раз,ти сам це говорив,шоб арійці одружувались на жінках іншого племені і не робили собі гаремів,а жили з ними. Для чого мені це? Адже я твоя дружина і майбутня матір  дітей роду  твого. Невже я ворог сама для себе. Невдячний ти і черствий чоловік і я тобі цього не забуду,плакала вона гірко. В піт кинули ці слова Лади Дарія,зрозумів він,що дурницю зробив,не провіривши слова Івна-начальника трипільців та й дуже шкодував за сказаним Ладі.»Слово не горобець,вилетіло,не піймаєш « Навіть попросив в неї вибачення і це було в його житті вперше,щоб він князь саків- арійців,просив вибачення у жінки,хай такої ж за рангом як він і декілька раз просив.Та і Лада була в нього однією дружиною,бо це була  її умова відсутності гарему і все життя жив  з Ладою.Домовились і помири лись між собою Лада і Дарій, а ніч їх зігріла в своїх палких обіймах.Арійська Колона на марші,а в ній вже цілі підрозділи трипільських вершників,тому що умовою приєднання до  саків Д(Арія) була наявність коня і досвід кінного воя. .По приходу в північні степи теперішньої Херсонщини,колона сакського племені, зупи нилась,віднайшла кочовища свого племені і радості  від  зустрічі не було меж .            Була проблема велика і в сім»ях саків,адже арійці мали гареми,але коли брали заміж жінок і дівчат,племен  трипільських,не говорили,що мають гареми жіночі і дітей по 20-30, живучи по своїх законах.По своїх звичаях і законах жили і жінки трипільські,і в їх суспільстві паннами були вони,але чоловічих гаремів вони не мали і це видумка чоловіча.Тому почались між жінками  різних племен супереч ки,хто в гаремі старша і хто кохана дружина. Жіночі сутички інколи переростали в жах і доходило навіть до бійок та крові, тому що саки-мужчини привикли до своїх нових дружин із  трипільців і не спішили до жінок свого сакського гарему в повстяну палатку-гарбу.Якщо говорити правду,то трипільські жінки виглядали красунями в порівнянні з сакськими,в них було витончене личко,чудові манери поведінки,тонка кість і граційність.Жінки саків були грубіші по кості і зовнішньота і старіші були,а мужчина завжди шукає молодшу.Свою  вроджену гордість, неспо- кійний характер намагались скрити панянки трипільців,живучи і кочуючи по степах південної України і як могли так боролись за кохання чоловіків-саків.         Так тривало багато років,але тут прийшла біда і її принесло різке похолодання. Температура знизилась на кілька градусів,все заносило снігом, а лід  вкривав всі пасовища,так що зимою худоба не випасалась як раніше і не могла здобути собі прокорму сама своїми ратицями.Що робити? Добре що саки привикли до молока і вживали постійно його,та і сир і сметану мали,якось виживали,а вже жінки трипільські і багато мужчин цього племені,мали реальні проблеми.Дійшло до того що одного зимового дня в стійбищі,знайшли декількох мертвих мужчин і як виясни лось  всі вони були трипільцями,а померли від виснаження.Харчування в трипіль ців та арійців цілком різне.

                         Кліматичне переселення. Вареники                          .                                                                                                                                      .     .....Трипільці мали в своєму раціоні різні каші з різних зернових,навіть муку різну,з якої готовили в них в Тальянках різний хліб,макарони були також. Терпіли трипі льці чоловіки,але це все бачили їхні жінки з саків,які не могли їм дати того, чого  самі не мали.Тоді почали давати мужчинам молоко різне, сири з нього, сметану,все що мали те давали,але організм деяких трипільців не приймав молокопродуктів і відкидував їх.Це приводило до виснаження і смертей.Дарію доповіли про випад ки смертей серед мужчин вже його племені і він через свою розвідку довідав ся,що помирають колишні  трипільці,а коли біда вже панувала в краї і людей масово забирала смерть з косою, пішов до Лади та її матері Міли і поділився своїми думками. Міла довго мовчала і її такою Лада не бачила,завжди готова до дії і до поради,вона взагалі перестала говорити,коли почула,що біда як правило стосує ться їх трипільців і при тому мужчин.Знала Міла пророцтва автохтонів, щодо майбутньої долі вихідців із Атлантиди і все почалось збуватися. В пророцтві говорилось,що масово вмиратимуть мужчини-чоловіки від несприйняття молока,а жінки пристосуються до цього і не вимре все плем»я, бо залишаться нащадки-діти. Почало збуватись пророцтво атлантів, а це  Мілу турбувало.Цілу ніч ку мислила мати Лади, зранку покликала свого зятя Дарія і сказала йому,що весною слід всьому племені здійматися і йти на південь, бо інакше вимруть всі і саки мужчини також.                               .                                                                     Ці слова Міли не виходили з голови Дарія,а особливо згадував він їх,коли знову і знову виявляли  трупи мужчин трипільців.Тоді він покликав до себе в  повстяну палатку старших своїх саків та трипільців і наказав всім готуватись до переселення на південь та пояснив причину виходу з своєї землі, молочною нетолерантніст чоловіків-трипільців до молока. Дарій назначив час виходу з теперішньої землі України,а це мав бути час ранньої весни,коли сонце розтопить лід і сніг та зійде тра ва для корму худобі.Про те,що  прийнято рішення виходу племен саків з нашої зем лі і переміщення їх в Іран та Індію,де клімат тепліший,Дарій повідомив своїй тещі Мілі та коханій дружині Ладі.Був великий збір сакських племен і він проходив на землях Дарія як самого найбільшого племені саків і на зборі племен,князь розповів про трагедію,що була в його племені та значній кількості смертей мужчин інородців,а не арійців.                                        .                                                             Племінні вожді саків,Дарію розповіли,що багато саків- мужчин помирає від нес прийняття молока також і тоді ж він був обраний головним князем-вождем племі нного союзу.Вихід з Херсонщини залежав від погоди, але те,що залежало від князя не відкладалось,а вирішувалось зразу.Тому в палатці  залишені племенні  вожді і Дарієм запропоновано їм сформувати із свого племені колони по 50 тисяч чоловік і таких вийшло  аж 7,враховуючи саків князя в кількості 150 тисяч,а може і більше. Розгорілась суперечка між вождями на предмет того чи брати з собою в похід інородців-трипільців.Слово взяв  полководець інородців Івн, котрий сказав Дарію такі слова.»Ми вірно служили тобі князю і вбивали своїх,коли була потреба. Прошу за 25-30 тисяч воїнів трипільців,що залишились у нас та не померли і твого дозволу на похід в південні райони разом з саками. Ці люди знають те, чого арійці не знають і вміють обробляти землю та вирощувати зернові культури, просо, жито,  гречку,овес,пшеницю,ось вони і будуть вирощувати її для всіх саків і тим самим збільшать раціон харчування. А для цього треба час,щоб зерно в землі вос кресло,виколосилось,дозріло і слід зібрати його та зробити муку,а з неї вже можна приготувати різне.Різне чув Дарій,а думка Івна про те,що з колишніх трипільців вийдуть хороші хлібороби,була сприйнята ним дуже позити вно,адже збільшувався раціон племен.                       . .                                                                                     .Саме тому Дарій сказав,що колишні трипільці є теперішніми саками і те що вони хлібороби він знає,тому хай Івн,готує вершників до виходу і вони будуть в голові колон. Було сформовано 7 колон і 8 з трипільців,перепитав Дарій у Івна чи племена саків мають очікувати,коли дозріє зерно  та отримав позитивну відпо відь. Знав князь,що таке масштабне переселення людей,матиме багато проблем і тому 3-4 місяці від сходження рослин і до їх дозрівання,не саме складніше з них. Тому погодився і взяв трипільців-саків з собою в похід,а жінки саків так чи інакше були з ними. Наказав,щоб брали колишні  трипільці з собою знаряддя обробітку землі і збору врожаю. До цього часу їм це було заборонено на землях саків,а це були землі України,теперішньої Кубані і Донщини,північно-кавказькі землі теж від холоду мерзли.Мілу інформація про вихід зігрівала надією на збереження потомс тва,а коли довідалась,що Дарко дозволив чоловікам з трипільців вирощувати хліб, в неї загорілись очі наче світлячки і вона навіть поцілу-вала зятя в чоло.Позвана була Лада і її просила матір,щоб на допомогу прийшли жінки,адже це їх в основ ному була робота по вирощуванню врожаю. Вони з собою захопили і  знаряддя по обробці землі та добре знали технологію вирощування.Трипільські мужчини мали плуг,а жінки сапки та серпи. Лютий полютував і весна прийшла.Весняне сонце вже більше годин обігрівало землю і поволі,але всюди топився сніг з льодом.а з під ньо го провесінь зеленою травою виростала,міняючи колір степу з білого на зелений.  .Дарій радився з ватажками племен і одне з них мало приєднатись до них на марші в районі Кубані,а про вихід з праУкраїни,звірившись з зірками та астрологією, Дарку сказала Міла,котра визначила час руху надпотужного об»єднання племен після 20 березня. Саки були арійцями і мали своєю Батьківщиною праУк            раїну і саме звідти в час холодів вирушили вони на пошук нових земель для життя. Вони ж були і тими самими скіфами,але ця назва стала рідною для потужного племінного союзу вже в Ірані,самоназва скити…                                            Йшли  поволі і було 7 колон,в кожній із колон по 50 тисяч саків,що на  повстяних арбах прямували в Іран через північний Кавказ.Племінний союз саків налічував 370-400 тисяч людей.Всі дії колон були синхронізовані,а коло на від колони не була на далекій відстані,так що вістові у випадку тривоги, попереджали племінного вождя і князя саків,а він вже приймав рішення. Перша  довготривала зупинка вимушених  кліматичних мандрівників,була на Кубані, де земля аж чорна від бага тства і  тут попросив Івн зупинитись та висіяти в землю чорну-хорошу зерно і доче катись збору багатого врожаю.Чоловіки знайшли плуги,запрягли в них биків і вио рали багато поля та засіяли його різним зерном.Найбільше було зерна пшениці, вівса та жита. Коли посходили  зернові,то аж до виднокраю зеленіло поле і тоді з мотиками вийшли жінки,що робили рядки,виполювали бур»яни різні,серед них і кукіль.Древні арійці добре знали коли і що обробляти,не гірше нас з Вами і керу вала ними Лада.Стійбище саків було величезним,але не одним,бо випасали  велику рогату і дрібну худобу до часу,коли дозрів просто чудовий врожай пшениці,жита та вівса і жінки серпами витинали його,а чоловіки молотили ціпами..                      Одного дня,коли на зернодробилках робилась із зерна мука,забігло молоде дівча і розлило цілий кухоль білого коров’ячого молока в  кольору снігу борошно.Звали її Опея. Зробилось тісто таке наче на вареники.В цей час дозрі вали вишні і одна із красунь,вирішила поексперементувати з тістом та так вдало,що начинкою стала зірвана вишня.Вийшов незграбний,великий,але смачнющий варе ник,котрий вона дала попробувати своїм подругам,зваривши в гарячій воді.Звідси і назва-вареник.Ті його швиденько з»їли і як буває в таких випадках вимагали добав ки,а вона зметикувала і заставила дівчат-подруг ліпити вареники і вони були трохи менші за перший,а начинкою слугували ті ж вишні.Пробувала з другої партії варе ників і Лада,а вони їй надзвичайно сподабались,правда вишня мала кісточку і це було її недоліком.Вирішила вона пригостити свого мужа-чоловіка Дарія вареника- ми,але наказала підліткам-дівчатам  назбирати смачнючої,чорної від сонця вишні та витягувати з них кісточки. Послухали Ладу дівчатка і стільки багато вишні та й черешні принесли з посадки і сівши колом вичавлювали кісточки вишні.Тоді і заро дилась селекція  та садоводство,адже маленька  Кася, кілька кісточок вишні і черешні взяла з собою в дорогу,а потім в Ірані висадила їх,вони прийнялись, виросли і дали  чудово-смачнющі плоди.Сама Лада готувала своїми руками варе ники для Дарія і вони в неї виходили класними,набагато меншими та  смачнішими. Лада знайшла свого чоловіка і вся зіткана із радості,запропонувала йому нове чудо блюдо-вареники,а він пого- дився їх їсти. В казані закипіла вода, в неї були кинуті не такі великі вареники,що їх зліпила Лада,наказала принести сметани і сама віднесла їх своєму пану.Він із задоволенням поїдав їх,а те що вони смачні свідчила кіль кість зїджених вареників Дарієм і дуже хвалив,запиваючи хорошою смета ною.З того часу в  українців на столі вважаються вареники з вишні делі- катесом,та з сметанкою,смакота неймовірна ак і з сиром пироги.                       …                                  Вирішила Лада поексперементувати коли проходили повз посадки персика чи абрикоса Азербайджану,давала команди своїм дівчатам і вони багато фруктів приносили,а спеціально навчені жінки,використовували їх як начин ку для вареників. Але ці вареники ні в яке порівняння з варениками з вишні не могли йти Вареники  жінками ліпилсь щораз менші,тому що всі саки- чоловіки,дуже полюбили їх,але не такі великі як тарілки з перших разів Як начинка вареників використовувалась і малина та навіть ожина,коли жінки та дівчата сакських племен заходили в ліси Кавказу.Вареники з персика чи абрикоса не такі смачні як з вишні. Вилазки жінок в ліси по малину-ожину, несли загрозу в першу чергу для них самих.На жінок нападали місцеві,які захоплювали їх в полон і робили своїми жінками і кажуть,що саме з цього часу  на Кавказі традиція краді жок жінок  стала домінувати. Були і не раз випадки,коли жінкам вперше прийшлось бачити своїх чоловіків під дією алкоголю після поїдання великих вареників з виш ні.Таку вишню з того часу величають у нас п»яною,а самі вареники роблять щораз меншими.З засіяних полів зібрали великий та гарний врожай, загрузили на підводи, запрягли волів і потягнули туди куди прямували колони переселенців. Були випадки коли замість волів-биків запрягали в підводи коней і тоді врожай набагато швидше рухався,адже кінь набагато прудкіший,швидший тура-бика. Друга половина серпня,в цей час приєдналось сакське плем»я,що мешкало на Кубані і сформувало свою колону.За командою князя Дарія всі 7 колон саків,разом з неповною колоною в минулому трипільців,що за словом князя очолювали колони саків і провірялась за одно їхня відданість сакам,рушили вздовж Кавказького хребта на Схід до Каспій ського моря-озера.Під час походу саків в Іран та потім освоєння Індії,на території Кубані,було кілька спроб місцевих племен,прародичів адигів,черкесів,ногайців, калмиків,нападу на колони саків.Ці праплемена народностей Росії не були об»єд нані в одне ціле і діяли в різнобій. Їхні напади на саків були не масовими і не в один час та за одним планом,а були  нападами незначних розбійницьких племен, так що осилити навіть одну окрему сакську колону,не змогли вони.Був випа- док,коли саки остаточно переконались у відданості трипільців,коли предки вузько ококих калмиків,що кочували землями Кубані,побачили передову колону саків, що була сформована трипільцями за наказом Дарія.                    .                                          Хан чи вождь в майбутньому калмиків, вирішив.що доля прислала йому птаху фортуни,яку він мав схопити і приборкати.За наказом хана пракалми- ків,були його вершниками атакована одна їз колон саків Дарія.Наче за командою вершниками трипільців зроблений клин,названий  слов»янами німецьким рилом,що з небаче ною досі відвагою накинулись на нападників і вдрузки розбили пракалмикських вершників.Вигуки Слава! Слава! Слава!!! лунали степами, сповіщаючи про перемо гу саків чи трипільців. Після цього випадку князь Дарій наказав всім сакам забути образи і приймати трипільців як своїх рідних братів і ніколи вже не говорити, що вони інородці.Під час міграцій саків  помітили цікаву  закономірність, що далеко не всі в минулому трипільці,були заражені і далеко не всі помирали,але було багато таких,хто помирав і серед саків-чоловіків,за такими ж сиптомами. Коли ж раціон в людей мінявся і ставав різним та багатшим,в рази зменшувалась смерт ність. Нащадки саків,що переселились через різке похолодання з праУкраїни в Іран,а потім як скіфи повернулись на свою прабатьків- щину,дякувати мають невідомій дівчині,що зварила перший вареник з вишні і спасла багатьох з саків від молочної нетолерантності.Завдячуємо  їй за те, що повністю були асимільовані три пільці в суспільстві саків, стали їх нащадками скіфами.Сакський племінний союз рушив з Кубані і попри землі Дагестану в РФ вийшов до Каспійського моря,де проживали місцеві племена каспіїв і від яких назва моря-озера Каспійське. Але перед тим як вийти до Каспійського моря,саків застала холодна зима і добре,що саки з трипільців, багатий врожай зернових зібрали і везли його з собою.Знову теж саме,що і біля Чорного моря,просто безкрайні снігові поля,а подекуди вкраплення льодяникових площ.Добре,що у саків було зерно злакових рослин та стада тварин, що через літо та осінь добре підживились,виросли і стали дорослими коровами та биками,вівцями та козами.Корови давали молоко,а кози ще смачніше, із нього гос подині робили чудовий сир,сметану та багато інших молочних продуктів і це все разом з кашами,хлібом,давало позитивний ефект,смерті чоловіків  припинились.В районі Дагестану проживали Каспійські племена,котрі вирішили пограбувати саків, але нарвались на такий спротив,що самі вимушено покинули землі біля Каспію і терміново переселялись в північно-східний район Мідії.                                              З Кавказьких гір, покритих сніговими шапками,наче снігова лавина,змітаючи все на своєму шляху, рину- ли одіті в білі овечі кожухи каспії.Вони  напоролись на колону, яку очолював сам Дарій і в ній було багато вершників,котрі чудово стріляли з луків і вбивали піших каспіїв наче якихось мух.Розрахунок хана каспіїв на багаточисель ність своїх воїнів виявився марним,тому що багато- багато з них залишились на схилах гірських,а тут  саксь кий князь на своїй золотій тачанці-бричці виїхав на поле бою і керував ним. До нього приєдналась Лада у золотому візку і це сіяння золота на білому полі просто осліпило хана і він вже не знав,що робити,бо не мав золотої повозки,зупинити бій він вже не міг і не хотів,апатія  ним заволоділа, гуляла всюди погана смерть.

                                               Земля-мачуха. 

   Тисячі каспіїв знайшли свою смерть у цій вилазці,а на хана незабутнє враження справили  дві золоті повозки майбутніх скіфів і думка про те,що це за могутнє плем»я,що може дати своїм правителям такі золоті повозки,не залишала хана і вирішив він прослідувати за переселенцями.Фактично був один бій каспіїв із саками і після цього хан наказав  не чіпати саків,тому що вони набагато сильніші за них і мають вершників,йти за ними горами і тільки спостерігати. Наступної ранньої весни сакський племінний союз як тільки зійшов сніг і зазеленіла трава за коман дою Дарія,вирушив далі,шукаючи своє майбутнє.У князя саків було кілька місце вих,що за винагороду могли спровадити саків на південь,повз Каспійське море в Персію чи Мідію. Саки йшли майже 700 км землею,що належить зараз росіянам,а потім за вказівкою провідників повернули на південь і проходили землею Азербайд жану майже 1000 км,не міняючи строю своїх колон. Перезимували саки добре,бо не було масових смертей серед їх чоловіків,жінок і дітей,великий вплив клімату і харчування. Грек Страбон згадує в одній із своїх праць про албанців і що до них примикали племена каспіїв,але не описує переселення саків,вказує,що каспії пере селились на південь Каспійського моря-озера. Думаю,що каспії переселились на південь величезного і безстічного озера через різке похолодання і внаслідок поразки від саків,віртуозних стрільців з лука. Рухаючись південними землями, саки зіткнулись з іншою проблемою і нею була страшна жара.Тільки  5 року після виходу з Причорномор»я саки зайшли на свою нову Батьківщину,теперішній Іран,поселившись там і мали бої з місцевими племенами.Слід сказати,що не всі саки пішли північно-Кавказьким шляхом як Дарій,а було багато таких саків,які освоїли Середню Азію,північну Індію, Афганістан,це не було одне плем»я а , ділилось на західних і східних саків ....                                                      .Особливістю сакських племен,а в майбутньому скіфів-сколотів,як вони себе самі називали,була спільна,протоіранська мова.Амазонки і кентаври також походять з Азії і про це ми довідуємось від греків.Мова мала свої особливості,але те,що сармати і кімерійці не були близькими родичами  скіфам,говорить наука гене тика. Коли зайшли на південь Каспію саки і були на території нинішнього Ірану,то проводирі вимагали за свою послугу грошей і навіть Лада їх не вмовила вести саків далі,як не зумів цього зробити Дарій,а чесно заплатив гроші і відпустив. .        .   Провідники говорили,що це страшна» країна вовків» і саки в цьому перекона лись,коли проводирі їх покинули,а вечером довкілля розірвало виття вовків,і не одної вовчої зграї.Було враження,що вовки підбираються до лагерів саків і мабуть будуть атакувати їх.Наче в колі були оточеними вовками саки і Дарій дав коман ду,щоб зіркіші воїни чергували і у випадку нападу вовків,давали їм відсіч,тому були посилені вершниками нічні дозори. Кінні саки були набагато маневреніші від піших і могли допомагати один одному в час небезпеки.Три колони Дарія мали розбиті стоянки і біля вогнищ готували вечерю і дякували своїм Богам за те,що прийшли на нову Батьківщину,але вона їх зустрічала не привітно,а як мачуха грізним виттям вовчих горлянок.Це виття вовче нічого доброго сакам не обіця ло.Вовки чули себе господарями краю і  ближче приповзали до стоянок людей.       .  В час коли саки вечеряли, з різних сторін і майже одночасно нападати почали вовчі зграї,наче хтось розумний їх направляв і керував ними та дуже боляче кусали саків.Може це був колективний вовчий розум? Бо потім, коли саки Дарія пішли з тієї місцевості,чули вони різні історії і про переселення людських душ у вовчі ті ла,та і бачили на свої очі трупи величезних вовків,яких стрілами вбивали стрі льці-лучники саків.Іран-це Персія і найдавніші мешканці Ірану мали інше поход ження,аніж перси,що створили цивілізації на Іранському плоскогір'ї.При розкопках в печерах поблизу південного узбережжя Каспійського моря були виявлені скелети людей,датовані VIII тисячоліттям до наших часів.Вчені запропонували назвати корінне населення  Ірану каспіями,що вказує на географічний зв'язок з народами що заселяли Кавказькі гори на захід від Каспійського моря.Кавказькі племена мігру вали до південніших районів,в межах плоскогір'я через клімат в першу чергу. Пам'ятники матеріальної культури,знайдені в каспійських печерах,говорять про те,що племена, які заселяли регіон з VIII до V тисячоліття до нашої ери займались переважно мисливством,потім перейшли до скотарства,яке, в свою чергу,близь ко IV тисячолівття до  ери Христа. змінилось землеробством,чи не трипільця ми?Постійні поселення з'явились в західній частині плоскогір'я до III тисячоліття до Ери Христа.                                                                                                                 До головних поселень можна зарахувати Сіалк,Гей-Тепе,Гіссар,але найбільшими були Сузи, які  стали столицею перської держави. В цих невеличких поселеннях вздовж вузьких заплутаних вулиць,тиснулись одна до одної глиняні хатинки. Померлих ховали або під підлогою будинку, або на цвинтарі в скорченій позі.В доісторичному Ірані як і в Месопотамії,почали будувати цегляні будинки великих розмірів,виготовляти предмети з литої міді, а потім і з литої бронзи.З'явились печатки з каменю з вирізаними малюн ками,які свідчили про виникнення приватної власності.Знайдені великі глечики для зберігання продуктів дозволяють припус тити, що на період між врожаями робились запаси. Виробляли їх в минулому трипі льці на гончарних кругах,а зображені в профіль фігури птиці і тварин свідчать про талант ремісниківІсторична епоха починається на Іранському плоскогір'ї  при кінці IV тисячоліття до наших днів.Більша частина відомостей про нащадків стародавніх племен,що жили на східних кордонах Месопотамії, в горах Загросу, взята з месо потамських літописів.Найбільшим народом,що заселяв Загрос, були еламіти,що захопили стародавнє місто Сузи, розташоване на рівнині біля підніжжя Загро су, і заснували там могутню і успішну державу Елам. Еламські літописи почали складати біля 3000 років до нашої  ери і продовжували записи дві тисячі років.На півночі жили касити,варварські племена кіннотників,яких приборкав імператор О.Македонський,а касити до середини II тисячоліття завоювали Вавилонію. Касити сприйняли цивілізацію вавилонян і правили Південною Месопотамією кілька століть.Починаючи з II тисячоліть тя до нашого часу  на Іранське плоскогір'я одна за одною приходили хвилі навал племен із Центральної Азії. Це були арії, індоіранські племена,що розмовляли діалектами,які були прамовами сучасних мов Іранського плоскогір'я і Північної Індії.Вони дали Ірану назву «батьків щина аріїв». Перша хвиля завойовників накотилась приблизно 1500 року до нашої ери.Одна група аріїв оселилась на заході Іранського плоскогір'я,де заснувала державу Міттані,друга група,на півдні  оелилась серед каситів. Основний потік аріїв проминув Іран, повернув різко на південь, перевалив через Гіндукуш і вдерся до Північної Індії. На початку I тисячоліття до нашої ери, тим же шляхом на Іранське плоскогір'я прибула друга хвиля прибульців,вже праіранських племен, причому значно чисельніша.ІранськІ племена скіфи,саки,парфяни, бактрійці-зберегли кочовий спосіб життя,а інші пішли за межі плоскогір'я.                      Два племені,мідяни і перси (парса),влаштувались в долинах хребта Загрос, зміша лись з місцевим населенням і осіли тут.Мідяни сіли в околицях Екбатани,а Перси розселились трохи південніше,на рівнинах Елама і в гірському районі,що прилягає до Перської затоки,що отримав назву Персида.Поступово набирало силу Мідійське царство зі столицею в Екбатані. В 612 до нашої ери мідійський цар Кіаксар (правив з 625 до 585 роки) уклав союз з Вавилонією,захопив Ніневію і знищив ассирійську державу.Мідійське царство  було від Малої Азії до річки Інд.  Майже тисячоліття саки жили в Ірані,давно вже повмирали Дарій і Лада. Дарія,коли він привів свої племена  саків в Іран,в подяку  назвали Арієм,а його нащадки-сини,внуки, прав нуки освоювали Індію,попередньо з арійцями,завоювавши її.Що було причи ною цього факту?

                               Виникнення амазонок.

 …..  Образа,яку затаїла в своєму серці Лада гризла її і ця образа наче змія-гадюка кусала душу Лади.На Арія чи Аріянта,як звали саки свого князя,тримала образу Лада і коли в неї народилась наймолодша дочка Ладоока,вона вирішила помститись Дарію і зробила  цю помсту страшною.Дочку,князь не мав права відлучати від мате рі і Ладооку зробила амазонкою її мати Лада. Сини Арія росли,а він слабшав,але вихованням синів займався сам і відправляв у військові походи,не питаючись дозволу Лади.Лада після того як загинув її улюблений син Міларій в теперішній Індії,сказала Арію,що вона смерті любого сина йому не пробачить ніколи,а Міларія розтоптав слон.З цього часу Лада мстила Арію, виховуючи єдину доньку Ладооку як амазонку.Знала вона від своєї матері Міли,що в Атлантиді серед племен автохто нів були жінки воїни,які по військових навиках і вмінню не поступались чолові кам,а з лука стріляли дуже влучно. Від матері Міли під час її одкровень ,довідалась Лада,що сила жінок схована в правій груді і коли випалити праву частину груді,то потуга руки чоловіча приходить до жінок,а влучність в стрільбі мається в жінок з часу народження.Тренування Ладооки як вправної лучниціі  і сміливого воїна,що досконало володів акінаком,взяла на себе Лада,по смерті Міли.Не привітала б заду му Лади її мати,щоб її внучка стала воїном, вбивцею чоловіків. Не знала вона заду му Лади,а Лада нічого їй не говорила про це.Старів Арій,сили покидали його,не хотів він Лади як жінки,хоча більше не одружувався з ніким.А Ладоока росла і на віть сміла не відповідати йому на його питання,чого сини не робили. Дочка Лади, мала цілий жіночий загін однодумців біля себе,котрі  відродили матріархат в арійсь кому,вже скіфському народі.Коли поховали Арія,Ладоока,з благословіння преста рілої матері Лади,повела цей  жіночий загін геть з племен саків-скіфів і вони жили окремо від них,взявши назву амазонки в честь їх царівни,яку самі обирали,а звали її Амазонка. Жили амазонки на півночі Індії в Гіндокуші,а так як були кочовиками,при виникненні небезпеки переселялись в Загрос.                               Плем»я їхнє росло,але тільки за рахунок дівчаток,а хлопчиків віддавали бать кові,що приводив хлопчика в своє скіфське плем»я і там він виховувався за закона ми патріархату.Коли ж хлопчика не забирав батько,його амазонки вбивали. .Амазон ки жили за законами матріархату і слово брат у них не було в пошані.Постійно тренуючись і в час завершення формування дівочого організму проходили курс випалення правої груді,після заживлення ран,приймали присягу жінки і ставали амазонками.

                      Шаки-Саки-Скіфи-Сколоти.   

     Пройшовши через Кавказ,переслідуючи кіммерійців, скіфи в Передній Азії втрутилися в суперечку між головними тодішніми державами регіону Мідією та Ассирією.Походи кімерійців на Колхіду і Урарту передували захоп ленню Праукраїни  сколотами.Ассирійські документи: пророцтва,писання, належать до часів Саргона II,Езарга до другої половини VIII століття та до VII століття до нашого часу.Вони говорять нам про бурхливий період в істо- рії двох великих держав у сточищі Євфрату: Урарту та Ассирії. Індоєвропей- ські племена,що наступали зі сходу та півночі на ті царства, джерела нази вають кімрами та  скіфами.Кімерійці з'явилися на кордонах Урарту при кінці VIII століття і окупували царство десь по 714 році.На початку VII століття, кімерійці разом з царем Урарту Русою II (680—645) з індоєвропейськими племенами почали наступати на Ассирію. Відомо про перебування кімерій ців в Урарту,про їхні війни проти Ассирії, завоювания більшої частини Лідії,вторгнення до Каппадокії,Фригії,Пафлагонії.Це було спричинено натиском скіфів,які посува лися на схід до Урарту і там за пасовища виникали суперечки,переростаючі в бої між кімерійцями та скіфами.Ассирійський цар Езаргадон та скіфський Барта туа створили  військовий союз проти кімерійців та халкедонців.Внаслідок цього в 679-678 роках кімерійці були розгромлені і витиснуті до Малої Азії.Там кімри вперше зустріли опір царя Лідії,але вже в 652 році  вони завоювали Лідію і пограбу вали цілу Малу Азію.В 637 році  ассирійці зі скіфами знищили  кіммерійців. Причиною війни між кіммерійцями та скіфами і витіснення кіммерійців з зем лі Праукраїни був військовий договір між скіфами  та асирійським царем Езаргадоном.Місце кіммерійців у Малій Азії зайняли скіфи .                                 Скіфи не витиснули кіммерійців з Кубані  і знайшлись сотні доказів в кубанських могилах, що кімерійці жили на Кубані до приходу скіфів і після їхнього приходу Кіммерійці були ніким іншим, як споконвічним автохтонним населе нням України -нащадками трипільців.Згодом кімерійці змішалися з місцевим населенням.Можливо, частина з них залишилася в гірській частині Криму і стала предками таврів чи кримських татар.За грецькими джерелами,правда така. Вже«Одіссея» називає народ,що жив на північних берегах Чорного моря,кімрами. Геродот, Страбон пишуть про велику Кімерійську державу на північних берегах Чорного моря та на обох берегах Керченської протоки із столицею Кімерикон.За Геродотом,племена кімерійців очолювали царі.Відомо кілька сотень ваз «Керченсь кого» стилю, на яких зображені амазонки,що б'ються з греками.Геродот каже,що в VII столітті до наших часів, кіммерійців витіснили і частково асимілювали скіфи.Кімерійці займалися скотарством,певною мірою  землеробством.Панівне ста новище серед кімерійців посідали кінні воїни і Озброєні були луком,кинджалом, мечем,кам'яним або бронзовим молотом.Саме воїнів дослідники вважали кімерій цями часів походів до Малої Азії.Вони носили шкіряні куртки,штани, чоботи і гостроверхі шапки.Вчені говорять про походження булгар від кімерійців. Кімерій ський цар Колед,мав двох синів Брема та Болга.                      .         .        .            Після війни зі скіфами,частина кімерів переселилася на захід,де Брем захопив західноєвропейські землі.Кельти і бритони стали наступниками Брема. Це підтве рджується самоназвою кельтського народу валлійців Британії-кимри.Інша частина кімрів на чолі з Болгом,за свідченням джерел,переселилися на південь і оселилися на Балканах.Археологічні розкопки виявили столицю Болга Казанлак у централь ній Болгарії.Кримські татари себе називають нащадками кімерійців.Передня Азія з її старовинними культурними та державними центрами зберігала статус провідного регіону планети за рів-нем розвитку культури,військової справи.   В Передній Азії виникли найдавніші міста планети,вік яких сягає 8-10 тисяч років.6 тисяч років в цьому регіоні утворилися численні протодержавні утворення,що стали найсильнішими із держав,що збереглися і  отримали завершені форми дер жав з відповідними атрибутами-владою, територією,армією, податковою,грошовою системами.Із зрілими державними утвореннями скіфи вступили в боротьбу. Вияви лося в боях,що скіфська військова кіннота перевищувала за силою найсильніші тогочасні армії світу,армії наддержав Мідії,Ассирії,Єгипту.Військове мистецтво СКІФІВ і його Перевага полягало у використанні великих рухливих загонів кінно ти,озброєних довгими мечами,списами та луками. В таких загонах кожен вояк знав своє місце і роль під час спільної атаки чи відступу.В обороні скіфи часто викори стовували кругові захисні споруди-табори з возів.Поставивши такий табір серед рів нини, скіфи могли витримувати натиск значно численнішого війська.Така тактика бою збереглася в Україні аж до козацьких часів і в козацькі часи. Досить часто в книзі я буду посилатись на ґрунтовну і  глибоку історчину працю Юрія Фігур ного, яку цитуватиму.ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОГО ЛИЦАРСТВА.   «Українське козацтво -складне і багатогранне явище, яке відіграло важливу роль у долі України та її народу. Саме завдяки козацтву в середині XVII ст. була створена українська держава-Гетьманщина,яка продовжила державотворчу традицію україн ського народу у пізньому середньовіччі.Завдяки козацтву і його впливові на українську культуру протягом бездержавного,колоніального XIX століття, в мента льності українців жило прагнення до волі і свободи,а козак був уособленням україн ського ідеалу чоловіка-воїна.Безсмертний козацький дух сприяв становленню української державності в XX столітті.У незалежній Україні зрозумілий інтерес до такого яскравого феномена її історії, як козацтво.У XVII–XVIII століттях українське козацтво не лише виступало як національні збройні сили,а  було заснов ником української держави. Народ, який має важку,але гідну власну історію, пам'ятає про своє минуле,заслуговує на достойне майбутнє.Основою етнічної,і національної самосвідомості є історична пам'ять,колективні уявлення про  шлях,що його пройшли разом члени етносу.На теренах України козацтво сфор мувалося спочатку у військовий, а потім  у військово-шляхетський стан,продов жуючи лицарські традиції Київської Русі.Українське козацтво,своєрідна військова верства,зароджувалося,формувалося і розвивалося протягом багатьох століть.Кубан ські козаки є безпосередніми нащадками запорожців.Хронологічні рамки існува ння українського козацтва охоплюють XV початок XX століть, півтисячоліття.  Французький письменник та історик Проспер Меріме зауважував: «Мені здається, що першими серед козаків,взірцем козаків,були запорожці»З другої половини II тисячоліття до нашої ери відомі найдавніші індоєвропейські письмові джерела.До найдавніших пам'яток індоєвропейської писемності належать: священні гімни (веди) які згодом були записані санскритом, збірник гімнів арійців Ірану «Авеста», що датується кінцем II-початком І тисячоліття до ери Христа,протогрецькі джерела стародавніх Мікен XVI століття до нашого часу. Сюди слід додати міфи та легенди Давньої Греції, пов'язані з ахейським (мікенським) періодом її історії-близько 1500–1100 роках до наших часів,опис Троянської війни, військового життя та побу ту індоєвропейських воїнів.                      .                                              .              Особливе місце посідає Рігведа-гімни стародавніх аріїв басейну Інду. Вона про ливає світло на зародження та становлення  військової загальноіндоєвропейської культури, в час охоплення міграційними хвилями індоєвропейських племен V–III тисяч років тому на безмежних просторах Євразії. Значним додатком до джерельної бази культури найдавніших індоєвропейців IV–II тисячоліть є матеріали архео логічних розкопок численних курганів доби бронзи степової зони Євразії. Наступний етап розвитку індоєвропейської військової культури простежується у греко-скіфську добу, коли кількість письмових джерел стрімко зростає. В цей час у степах Євразії від Дунаю до Алтаю панували кочовики іранської гілки індоєвро пейців:кіммерійці,скіфи, сармати,саки. Завдяки археологам ми володіємо багатим матеріалом для вивчення історії та військової культури кіммерійців. У письмових джерелах найбільш раннє свідчення про них зафіксоване у «Одіссеї» Гомера, де кіммерійці згадуються на самій околиці ойкумени-тодішнього цивілізованого світу. Серед багатьох античних джерел вирізняється своєю вагою «Історія» Геродота. В дев'яти книгах якої зображено події VI–V ст.оліть до нашої ери.., що відбувалися в Елладі, Персії, Єгипті, Скіфії. У цьому надзвичайно важливому творі знайшли своє відображення не лише історія, а й життя і побут стародавніх народів.Завдяки Геродоту ми формуємо цілісне уявлення про скіфський військовий комплекс, існування в ньому таких елементів, як вишкіл молоді, зв'язок між битвою та бенкетом, культи меча, коня, воїна-звіра, символіка червоного кольору.Нартський героїчний епос осетинського народу. Осетини є нащадками аланів -одного з багатьох сарматських племен і віддаленими родичами скіфів.Ядром нартського епосу можна вважати стародавній аланський епічний цикл, який зародився ще у VII–IV столітті до Нашого часу. На околицях Римської імперії у варварських германських племенах формувалися протолицарські ватаги прообраз західноєвро пейського лицарства. Фундаментальна праця римського історика І—II століття нашої ери. Корнелія Тацита «Про походження германців і місцеположення Германії», у якій подано не тільки цікаві відомості щодо військового мистецтва й побуту староавніх германців.Лицарський військово-культурний комплекс еволюціо нував і збагачувався новими гранями всього середньовіччя.Світло на всі процеси проливають численні лицарські епоси середньовічної Європи: «Беовульф», «Старша Едда», «Пісня про Нібелунгів», «Пісня про Роланда» і чимало інших скан динавських героїчних саг та французьких середньовічних  балад.«Беовульф»-героїчна англосаксонська епопея. Її єдиний рукопис датується приблизно 1000 роком і в ній описуються події кінця VII-першої половини VIII ст., коли в англосаксів почали зароджуватися феодальні відносини.«Старша Едда»-збірник давньоісландських саг-героїчних пісень,що зберігся у рукописі XIII століття.півден ногерманського походження, а за ідеологією і стилістикою саги «Старшої Едди» архаїчніші за деякі епічні твори стародавніх германців.                                                В «Пісні про Нібелунгів»,описується загибель бургундського королівства в 437 році.і смерть гунського короля Аттіли в 453 році,що була створена як лицарський роман. Побут і звичаї індоєвропейських воїнів-оспівані в героїчних піснях «Ста ршої Едди»,підтверджуються і археологічно фіксуються у багатьох військових похованнях на півночі Європи.«Пісня про Роланда»-це героїчна епопея францу зького середньовіччя, яка належить до відомого циклу поем «Королівської жести»-героїчний епос, цикл поем, котрі сформувалися на зламі ХІ-ХІІ століть на ґрунті більш раннього фольклору.. В «Пісні про Роланда», як і в інших французьких сказаннях-жестах, фіксується чимало архаїчних елементів з індоєвропейського війського культурного комолексу.Сказане  стосується  східноєвропейського лицар ства,дружинників Київської Русі-України.Археологічними дослідженнями давньо руських міст і лицарсько-князівських поховань констатується чимало свідчень дуже давньої індоєвропейської військової культури. Меч у ті часи був надзвичайно коштовним,він супроводжував свого господаря-лицаря у потойбічний світ.свід чить про існування сакрально-ритуальних зв'язків між власником і мечем та поширення в середовищі лицарів-дружинників культу меча.Дружинна культура яскраво відображена у перлині східноєвропейської лицарської поезії- «Слові о полку Ігоревім»,у якій фігурують численні архаїчні елементи східноєвропейського військового комплексу. Це співці лицарської слави, уособленням яких виступає і віщий Боян.Червоний колір є головною барвою військової верстви воїнів-професіо налів (хоробрі русичі перегородили ворогу шлях своїми «черленими» щита ми). Багато образів «Слова» тісно пов'язані з поняттям меча (культ меча і бойового пояса), де він із звичайної холодної зброї перетворюється на символ князівсько-лицарської могутності і влади. У билинах київського циклу докладно описано лицарський бенкет- архаїчне сакральне дійство,на якому укладалася угода між сюзе реном-вождем та воїнами.В колядах,найстародавніший фольклорний жанр, нерідко зустрічаємо свідчення про військові походи князівської дружини.                В думах,що колоритно зображують звичаї і побут українського козацтва  знайшли відображення різноманітні  компоненти козацької культури.Це -побратимство,у багатьох найкращих зразках українського фольклору оспівується вірність побрати мів, їх міцна чоловіча дружба.Це вишкіл молодих воїнів-джурів,це -червоний колір, головна барва і ознака військової верстви козаків-лицарів у думі «Самійло Кішка»,де запорозький отаман на честь втечі з турецького полону почепив червону козацьку корогву,а ховаючи загиблих козаків, їх покривали червоною китайкою, про це з великою тугою співається у багатьох козацьких піснях.Культ шаблі,у козацьких піснях шаблю називають панночкою, сестрицею, дружиною,вона є символом козацької честі та гідності, ознакою приналежності до лицарського стану. Культ коня: не в одній пісні звучать слова про побратимство козака і коня,кінь не тільки вірний товариш у бурхливому козацькому житті,а істота,яка може пророкувати смерть своєму козаку-побратиму.Характерництво українських козаків,про це добре свідчать  перекази,про уславленого народного улюбленця і непреможного запорозького отамана Івана Сірка,що прирівняний до О.  Македонького як непрогравший жодної бою за  життя. Кобзарі,співці козацької звитяги прославляли захисників Вітчизни,передали козацьке Слово майбутнім поко лінням і не вмре  воно ніколи,поки є людство." Надзвичайно влучні лучники- це Скіфи.В Україні досі знаходять десятки тисяч скіфських наконечників для стріл. Скіфська піхота використовувала короткі мечі для ближнього бою,акунаки.У Військовий час військо формувалося на основі поголовної мобілізації всіх чоло віків,об'єднаних у підрозділи на базі родів і племен. У мирний час кожен скіфський князь,мав біля себе дружину,яку зобов'язаний надсилати на першу вимогу верховної влади. Скіфи втрутилися в суперечку,що точилася кілька десятиліть,за домінування на Близькому Сході між Ассирією та її сателітами проти коаліції Вавилонії та Мідії.Боротьба між близькосхідними державами була  жорстокою,  цьо му дуже сприяла жорстока політична культура Ассирії.Поява скіфів на Близькому Сході фіксується з середини VII століття до нашої ери.Вони стають союзниками то однієї,то іншої сторони. У 630-х pоці до нашої ери скіфи воювали з Асирією. Військо скіфів очолював цар Мадій, син царя Партатуа, що став царем скіфів у 653 році.Військо  скіфів завдало нищівної поразки мідійцям,зробивши Мідію  залеж ною від скіфів.Після підкорення держав та племен Передньої Азії скіфи рушили походом на Єгипет.На шляху до нього у 625 році скіфів зустрів фараон Єгипту Псамметих І,засновник Саїської династії фараонів.Він досяг успіхів у зміцненні Єгипту та його міжнародних  позицій в Азії,але вимушуний був вмовляти скіфів не йти на Єгипет, відкупившись від них дарами.                                           Панування скіфів в Азії тривало протягом 28 років. Мідія разом із Вавилонією та скіфськими загонами у 612 році до нашої ери зруйнували Ассирію та її столицю Ніневію,а  через 3 роки скіфи брали участь у ліквідації залишків Ассирійської дер жави.Ліквідація Ассирії,яка понад тисячоліття панувала тут стала кардинальним переворотом в історії Близького Сходу. Панування скіфів у Передній Азії полягало у збиранні регулярної данини з усіх залежних державних утворень,міст та племен регіону. Воно закінчилося після того,як цар  Мідії, Кіаксар запросив верхівку скі фів на банкет, напоїв їх доп'яна,а тоді перебив.Після цього скіфи повернулися додому на територію праУкраїни. Кіаксар після звільнення від влади скіфів-відно вив домінування Мідійської держави.Скіфи стали учасниками геополітичних змін в найбільш розвиненому на той час регіоні світу.Після повернення скіфів на батьків щину в Причорноморські степи союз скіфських племен поступово набирає ознак протодержави.Спочатку у скіфів було три царства під контролем різних племен,-  паралатів, авхатів,третє царство катіарів і траспіїв. Згодом ці царства об'єдналися під владою одного царя. Влада скіфського царя була спадковою й належала одному родові з племені царських скіфів-паралатів.Починаючи з V століття до наших часів скіфські царі карбували гроші,мали наймане військо і навіть флот.У 513 році до наших днів,величезне військо перського царя Дарія Першого здійснило вторгнення у Скіфію.Персія перехопила першість у Мідії і стала найпотужнішою державою стародавнього світу.Перси завоювали Лідію, Іонію (землю греків  Малої Азії), Сирію, Палестину, Єгипет, землі в Середній Азії. У 519-518 pp. до  христової ери Дарій І приєднав до Персії землі в долині ріки Інд і заснував там свою провін цію – Індію.